Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Особливості розвитку швидкості в ковзанярському спорті

Реферат Особливості розвитку швидкості в ковзанярському спорті





ксимальний рівень споживання кисню. Розрахунок Vkc здійснюється за формулою:

Vkc=S2 - S1/t2 - t1


де S - довжина дистанції, м, t - час роботи, в сек.


При бігу на ковзанах необхідно користуватися такими формулами для розрахунку аеробного та анаеробного порогів:

. Для спортсменів, у яких Vkc перевищує 5,4:

=(Vkc - 5,4)/0,7 (м/с);


. Для спортсменів, у яких критична швидкість менше 5,4 м/с, розрахунок ПАНО здійснюється за формулою:


Vant=(Vkc - Vat)/0,7 (м/с);


3. Для розрахунку швидкості бігу на рівні аеробного порогу використовується формула:

=0,45Vkc (м/с);


де Vkc - критична швидкість при бігу на ковзанах, - швидкість бігу на рівні анаеробного порога, - швидкість, відповідна анаеробного порогу.

Крім того, для управління тренуванням ковзанярів нами розроблено метод розрахунку і практичного застосування коефіцієнта спеціальної тренованості (КСТ), який характеризує ступінь реалізації анаеробних можливостей при бігу на різних дистанціях. КСТ розраховується як відношення середньої швидкості на дистанції змагання до критичної швидкості, і розраховується за формулою:

КСТ=Vссд/Vkс (м/с),


де Vссд - середня швидкість на дистанції. Таким чином, за допомогою КСТ визначається максимальний анаеробний потенціал спортсмена на кожній змагальній дистанції.

Для виявлення пропорційності дистанційній підготовленості необхідно розрахувати Vссд по дистанциям і розрахувати відсоток відхилення Vссд від еталонної швидкості. Середня швидкість бігу на дистанції 500 м приймається за 100%. Параметри пропорційності дистанційній підготовленості характеризують спрямованість тренувального процесу. Даний підхід дозволяє впорядкувати процес управління. Необхідними компонентами оптимальної методики розвитку функціональних можливостей є модельні характеристики підготовленості до змагальної діяльності, система засобів і методів, спрямованих на вдосконалення різних сторін тренованості.

Для визначення стану спортсменів прийнято розрізняти три види контролю етапний, поточний і оперативний. Завданнями етапного контролю є визначення зміни стану спортсменів під впливом відносно тривалого періоду тренування і розробки стратегії на наступний мезоцикл, етап. Частота обстежень при етапному контролі залежить від особливостей річного планування тренувального процесу. У зв'язку з тим, що різні сторони підготовленості спортсмена реалізуються в його рухових проявах, для їх оцінки розробляються програми педагогічного тестування. Основні вимоги, пропоновані до спортсмена, повинні сприяти отриманню об'єктивних даних при обстеженні. Тому потрібно, по-перше, підводити спортсменів до етапної контролю в оптимальному стані і, по-друге, забезпечувати стандартні умови обстеження.

Спортивні досягнення визначаються рівнем розвитку рухових здібностей. Їх можна спостерігати, оцінювати і фіксувати в тривалому періоді макроциклу. До таких руховим здібностям відносяться: швидкість рухів, швидкість переміщення, сила і витривалість. Для зручності аналізу рівня підготовленості спортсмена на різних етапах підготовки інформаційні компоненти об'єднуються в групи тестів, що характеризують розвиток рухових здібностей. Розбіжність етапних модельних показників з реальними параметрами є сигналом до застосування коригувальних впливів у тренувальному процесі.

Завдання поточного контролю складаються в оцінці реакції організму на роботу різної спрямованості, визначенні ступеня формування процесів стомлення під впливом навантажень окремих занять, обліку протікання відновних процесів. Все це дозволяє оптимізувати процес тренування протягом дня, мікроциклу і мезоцикла, створити найкращі умови для розвитку необхідних адаптаційних перебудов.

Перераховані види контролю служать основою для оцінки ефективності змагальної діяльності, рівня розвитку рухових здібностей, техніко-тактичної майстерності, морально-вольової підготовленості. На підставі узагальнення теоретичного матеріалу та практичного досвіду нами розроблена програма тестів для етапного педагогічного контролю тренованості ковзанярів, яка включала: одноразовий стрибок с/м в довжину (см), десятиразовий стрибок, стрибки-многоскоки з ноги на ногу на відстань 150 м жінки і 200 м чоловіки з фіксацією часу. Для посилення ефекту необхідно виконувати ці вправи в специфічній посадці конькобежца.- визначення рівня загальної витривалості (аеробної) і спеціальної (анаеробної) тренованості проводилося за допомогою неспецифічних і специфічних тестів - біг на 1500 і 3000 м (жінки, юніорки та дівчата старшого віку); на 800 і ...


Назад | сторінка 5 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз виступу спортсменів у бігу на середні дистанції на Олімпійських ігра ...
  • Реферат на тему: Визначення фізичної підготовленості лижників двоеборцев на основі коштів по ...
  • Реферат на тему: Модельні характеристики техніки бігу на короткі дистанції
  • Реферат на тему: Методика тренування в бігу на короткі дистанції
  • Реферат на тему: Аналіз рівня підготовленості спортсменів у стрибках на акробатичній роботі