lign="justify"> Наскільки це змінить вигляд російської мови, збагатить його або «зіпсує», покаже час. Воно визначить долю тих чи інших запозичень, які врешті-решт будуть схвалені або відкинуті лінгвістичним смаком епохи. Російська мова не вперше стикається з необхідністю сприйняти з міжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів.
Процес запозичення в російській мові мають тривалу історію. Це пов'язано з різними торговими, культурними та політичними відносинами з багатьма державами Заходу і Сходу.
Етапи:
· X-XIV століття
З фінського, скандинавського мов (пурга, пельмені, сьомга).
· XVI-XVII століття
Запозичення з тюркських мов (олівець, барабан, капкан) під впливом Османської імперії.
· XVII-XIX століття
· Через західноєвропейські мови запозичення з грецької (хаос, грамота, лава) і латинського (референдум, революція, халтура). Велику роль в даному процесі відігравав французьку мову.
· XVIII век
· Активний вплив англійської (піджак, бриг, шхуна) і голландського мов (верф, дрейф, флот) внаслідок перетворень Петра Першого
· XVIII-XIX століття
· Активний вплив французького (бюро, таксі, дуель) та німецької мови (факел, плакат, арфа).
· XX-XIX століття
Запозичення, в основному, з англійської мови у зв'язку з появою нових явищ, предметів і т.д. (спікер, мітинг, брифінг)
1.5 Адаптація запозичених слів у мові
Більшість запозичень повністю адаптуються, асимілюються в мові: змінюються граматично, відповідають за вимовою і т.д.
Можна виділити наступні ознаки асимільованості чужого слова:
) передача іншомовного слова фонетичними і графічними засобами мови, що запозичить;
2) співвіднесення слова з граматичними класами та категоріями запозичують мови;
) фонетичне освоєння іншомовного слова;
4) граматичне освоєння слова;
) словотворча активність слова;
) семантичне освоєння іншомовного слова: визначеність значення, диференціація значень і їх відтінків між існуючими в мові словами і з'явившимся іншомовним словом;
) регулярна уживана в мові:
а) для слова, що не прикріпленого до якої-небудь спеціальної стилістичної сфері, - в різних жанрах літературної мови;
б) для терміна - стійке вживання в тій термінологічній галузі, яка його запозичила, наявність певних парадигматичних і «значімостних» відносин з термінами даного термінологічного поля. [2, c. 35]
Доктор філологічних наук В. Е Морозов у ??своїй статті «Про використання запозичених слів» пише: «... Здебільшого російську мову включає запозичення в свою граматичну систему, при цьому при необхідності змінює їх фонетичний вигляд, а нерідко і значення. Цей процес, як відомо, називається освоєнням іншомовного слова. Проходячи цей шлях, деякі запозичення створюють певні труднощі носіям мови, і не тільки з точки зору вимови і написання.
Ці труднощі можна вважати виправданими при сукупності наступних умов використання чужих слів.
. У російській мові немає лексичної одиниці для вираження сенсу, який потрібно передати в мові, наприклад: гастарбайтер. Словосполучення іноземний робітник занадто неоднозначно, і швидше за все під ним розуміються робітники-імігрантів. Звичайно придбавши нові предмети і сприймаючи нові поняття, ми змушені разом з ними приймати і їх назви. Проте слід бути вельми уважними, щоб, ганяючись за чужим, не зрадити забуттю своє і не спотворити тим самим істину. Наприклад, останнім часом в телепрограмах іноді іспользутся варваризм деретізатор, при чому можна почути, що це назва нової професії, Але якщо згадати споконвічне російське слово корисливі, то можна засумніватися не тільки в необхідності використання варваризму, але і в правильності класифікації самої професії як нової. Скоріше, слід говорити про відродження старої професії.
. Значення варваризму недоцільно зраджувати іншими способами. Наприклад: комп'ютер. Вираз електронно-обчислювальна машина занадто громозкой, скорочення ж типу, ЕОМ, нині менш популярні, ніж в радянську епоху, а щодо вживаються в побуті приладів навіть і тоді не застосовувалися. Словотворча калька обчислювач не цілком відображає реальні можливості комп'ютера. Крім того, дане іменник вже використовується у значенні «спеціаліст з обчислювальної техніки.» ...
... Вагомою причиною прийнят...
