ерйозного вчинку.
Наступна «помилка» героя також пов'язана з Ніною Громової. Її чоловік, Прохор, пропав; можливо - загинув, і в такому випадку Ніна залишається багатою, дуже багатою вдовою. А містер Кук, закоханий в цю жінку, не може досі отямитися від власного визнання і послідував за ним розмови. І, замість того, щоб якось діяти, йде по шляху найменшого опору - напивається в непотріб. І пояснюється перед лакеєм Іваном, випрошуючи у того ще випивки:
Очшень ти дурень ... Рюська хороший прислів'їв говорить: хто обпікся на молоці, дме горілку ... Ну, хутко, хутко, жваво! .. Бутилка горілки! ..
Прислів'я «Обпалившись на молоці - дмухають на воду» означає - той, хто якось зазнав невдачі, стає надмірно обережним, завбачливим. Порівняйте: лякана ворона куща боїться. У даному ж варіанті фраза знаходить і інше значення - виникає відчуття, що весь російський народ (прислів'я - форма народної творчості) дав американцю дозволу втекти від проблем, «сховатися» за випивкою. По крайней мере, в тому, що у нього таке відчуття присутній, можна бути впевненим. Він один раз «обпікся» - зізнався Ніні Громової у почуттях і отримав ввічливу відмову. І п'є, тому що боїться пробувати йти до коханої жінки вдруге. Як і в попередній фразі, автор замінює слово на подібне за звучанням - «воду» на «горілку». Здавалося б - розрізняється одна буква! .. Але наскільки різний лексичне значення у цих слів, і наскільки міняється зміст висловлювання!
Очшень глюпий рюсска приказка: «Три носа, і всі будуть ходити ..» - зітхає містер Кук через пару десятків сторінок. Він «поморозив» собі ніс, і тепер не може показати на очі Ніні. Відповідно, герою треба скоріше одужати. Як і в попередньому випадку, народну мову він змінив і прийняв за реальну прикмету: приказка" три до носа - і все пройде» була сприйнята американцем як лікарський засіб - природно, невдале: їм же переінакшених варіант «три носи» містер Кук сприйняв буквально.
«Хліб їж з сіллю, а правду ріж ножичком», - заявляє містер Кук при наступній зустрічі читача з російською народною промовою у виконанні американця. В оригіналі фраза звучить так: «Хліб-сіль їж, а правду ріж», що означає - правду слід говорити завжди, незалежно від відносин з людьми, не замовчуючи навіть з почуття вдячності неприємні факти. Містер Кук в цей момент готував промову для поздоровлення свого патрона Прохора Громова, яку необхідно вимовити на застілля. Далеко не все з того, що здійснював Прохор і як поводився в робітниками, містер Кук схвалює. Більше того - він внутрішньо засуджує багато вчинків господаря. Але піти раді російської мудрості на цей раз він не хоче і не може. Саме тому, мені здається, Шишков вустами інженера додає у вираз слово «ножик» - зменшувально-пестливих суфікс в деякому роді демонструє нам ступінь непевності американця в тому, чи варто говорити у привітанні про справжній стан речей. Але «прислів'я не допомагає: вдохновенья немає, в голові заскок, плутанина».
Фразеологізм «не все коту масляна», утворений з усіченої прислів'я «не все коту масниця, прийде і великий Пост», також знайшов своє відображення в мові Альберта Кука. «Ось прийде великий піст, а коту дадуть маслечка», - міркує він в кінці книги. Оригінал фрази позначає, що задоволення, везіння, щасливе житье довго тривати не можуть, настануть і важкі часи. Містер Кук ж має на увазі прямо протилежне: Прохор вмирає - цього разу по-справжньому, Протасов - хороший друг Ніни - вже загинув, і у нього не залишилося суперників на серце цієї жінки. Містер Кук упевнений: «Місіс Ніна, без сумніву, любить мене: містер Громофф скоро буде здохнути, Протасова не існує. Ерго: я, містер Кук, інженер, стану всесильним ». Прислів'я, в інтерпретації містера Кука, повинна означати наступне - підуть суперники, їм буде погано, а йому - аки коту - добре. Але - як би не так: початковий сенс фрази вклинюється в події. Шишков ніби попереджає нас: для містера Кука все обернеться аж ніяк не так райдужно, як він припускає. Автор знову грає тут звучанням слів: «масляна» і «маслечко» дійсно подібні. І - з долею інженера: «безглузді мрії американця-мрійника, цього Дон Кіхота в лапках, згодом виявилися марними: місіс Ніні призначено бути до кінця своїх днів самотньою».
Підіб'ємо підсумок: вводячи в мову іноземця фразеологізми та інші стійкі словосполучення, В.Я. Шишков домагається відразу кількох цілей. По-перше, так досягається комічний ефект. По-друге, переробки, засновані на знанні початкового варіанта і первісного значення фрази, допомагають глибше зрозуміти, що відбувається і поглянути на ситуацію з іншої сторони. А по-третє, додаючи в мова містера Кука такі вирази, Шишков вручає уважному читачеві дар передбачення: вони дозволяють передбачити подальший хід розповіді.
§2.2 Роль фразеологізмів і прислів'їв у мовленні інженера...
