y"> нормативним (відповідність продукції діючим нормам і стандартам);
економічним (рівень цін на продукцію, сервісне її обслуговування, розмір коштів, наявних у споживача для удолетворенності даної потреби).
На основі вивчення потреб потенційних покупців визначається номенклатура параметрів, якими користується виробник при оцінці продукції на ринку, а також величини цих параметрів, необхідних споживачеві, і вагомість кожного в загальному наборі.
У разі неможливості визначення бази для порівняння може використовуватися непрямий метод оцінки конкурентоспроможності за допомогою зразка, якщо оцінюється продукція відомого класу, і на ринку існують її аналоги. Товар-зразок моделює потреба і дозволяє порівняти його параметри з параметрами продукції, що підлягає оцінці.
Таким чином, конкурентоспроможність оцінюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами необхідними споживачеві, або з параметрами вироби-зразка. Порівнянні параметрів повинні виражатися в однакових величинах виміру. Порівняння проводиться за групами технічних і економічних параметрів. З цією метою розраховують одиничні, групові та інтегральні показники конкурентоспроможності продукції.
Одиничні показники відображають процентне відношення рівня будь-якого технічного або економічного параметра до величини того ж параметра продукту конкурента:
q=P/P 100 * 100
де q -единичная параметричний показник;
P - рівень параметра досліджуваного продукту;
P 100 - рівень параметра прийнятого за зразок, що задовольняє потребу на 100%
Груповий показник (G) об'єднує показники (qi) по однорідної групі параметрів (технічних, економічних, естетичних) за допомогою вагових коефіцієнтів (ai), визначених експертним шляхом:
G =? a i * q i
Інтегральний показник (J) являє собою відношення групового показника за технічними параметрами (G m) до групи показника за економічними параметрами (G е)
J=G m/G е
Якщо J <1, то аналізований виріб поступається зразку, а якщо J> 1, то вона перевершує виріб-зразок або виріб-конкурента за своїми параметрами.
Важливу роль в оцінці конкурентоспроможності відіграє встановлення еталона, формування групи аналогів їх показників. Товар-еталон повинен задовольняти споживача на 100%. Товари, які входять до групи аналогів, повинні відповідати наступним вимогам:
вони повинні мати однакові значення класифікаційних показників, що характеризують даний вид товару (аналогічне призначення і взаємозамінність);
- належати до одного сегмента ринку;
- наявність товару-аналога на ринку в момент оцінки.
В залежності від мети оцінки конкурентоспроможності з групи аналогів в якості зразка можуть бути обрані товари:
стабільно реалізуються на конкретному ринку у великих обсягах;
завоювали найбільшу кількість споживчих переваг;
вибрані групою експертів як еталон найбільш перспективний товар.
При виборі базового зразка слід виходити, що реагування на зміни ринкової кон'юнктури може бути синхронним і випереджувальним. При синхронному реагуванні базовою оцінкою є товари-конкуренти, що задовольняють найбільшою мірою поточні потреби і запити споживачів. При попереджуючому реагуванні за базу оцінки приймаються товари потенційних конкурентів.
Крім рейтингової оцінки конкурентоспроможності продукції для визначення фактичного положення продукції на певному ринку можна використовувати матричний метод. Сутність його полягає в побудові матриці, в якій по вертикалі відображаються темпи зростання продажів всіх основних фірм продавців на ринку, а по горизонталі вказується частка ринку, контрольоване даним підприємством. Чим більше ця частка, тим вище фактична конкурентоспроможність продукції підприємства на даному ринку, і навпаки. З цією ж метою розраховують і такий показник, як відношення частки, займаної підприємством на ринку, до частки найбільш великого конкурента. Якщо це відношення більше одиниці, то частка підприємства вважається високою, якщо менше - низькою.
Робота з оцінки конкурентоспроможності товару дає можливість ще на стадії його створення визначити характеристики якості, рівень сервісу, витрати виробництва і ціни, які задовольняють покупця в більшою мірою, ніж товар конкурента. Це впливає також на прийняття рішення про інвестування в дорогі НДДКР і створення нових виробничих потужностей.
Знання цілей, стратегій, сильних...