аконних актів, а також актів суб'єктів Федерації.  Новітній правової матеріал відрізняється від того, який був до початку 90-х рр..  тим, що він:  
 Гј складається з актів Федерації і її суб'єктів; 
  Гј більш повно регулює організацію державної служби, правове становище службовців; 
  Гј в цьому інституті підвищена роль закону; 
  Гј втілив багато ідей правової держави (Поділ державної влади, плюралізм в економіці і політиці та ін); 
  Гј по-новому вирішив питання про поняття державної служби, державних службовців, їх захист, про класифікаційних розрядах державних службовців і про обмеження їх прав, про їх ставлення до політичних партій.  Найважливіше місце в розглянутому інституті належить Конституції РФ.  Багато її статті (1, 10, 12, 32, 71, 78, 83, 89 та ін) прямо або побічно закріплюють основи державної служби. p> Наступним за значенням актом, який створив правовий фундамент державної служби, є Закон про основи дер-жавної служби.  Він закріпив загальні положення, що регулюють обидва існуючих в Росії рівня державної служби: федеральної і суб'єктів Федерації.  У XX в.  це перший комплексний акт такого змісту, прийнятий і діє на території Росії. 
  Конституція і зазначений вище Закон містять положення, що стосуються і до федеральної службі, і до служби суб'єктів Феде-рації.  А  друга група актів  регламентує тільки той чи інший рівень.  Це: Положення про федеральної державній службі, затверджене Указом Президента від 22 грудня 1993 р.; закони про державну службу суб'єктів Федерації.  А в 1997 р. був прийнятий Кодекс державних посад Іркутської області (за змістом - кодекс держслужби області). p>  Третя група джерел інституту  - федеральні акти, регулюють правовий статус окремих видів державної служби.  У їх числі Федеральні закони: В«Про прокуратуру Російської ФедераціїВ»; В«Про статус суддів у Російської Федерації В»; 
  В«Про військовий обов'язок і військову службу В»,В« Про службу в митних органах В». 
  Таку ж юридичну силу мають затверджені Верховною Радою Російської Федерації в 1993 р. Положення про службі в органах внутрішніх справ Російської Федерації та Положення про проходження служби в органах податкової поліції. 
  Багато питань правового статусу працівників податкових інспекцій регулюються Указом Президента від 31 грудня 1991 р. В«Про державну податкову службуВ».  Ще одним прикладом підзаконних актів є постанова Уряду від 16 січня 1995 р. В«Про воєнізованих гірничорятувальних частинах з обслуговування гірничодобувних підприємств металургійної промисловості та Дисциплінарний статут воєнізованих гірничорятувальних частин з обслуговування гірничодобувних підприємств металургійної промисловості В». 
   У четверту групу джерел інституту державної служби  входять акти, які регламентують окремі елементи організації служби в цілому або лише певних її видів.  Це, наприклад, акти, що регулюють обчислення стажу, атестації, конкурси, відповідальність службовців. 
  У ст.  4 Закону про основи державної служби міститься таке правило: В«На державних службовців поширюється дія законодавства України про працю з особливостями, передбаченими цим Законом В». 
				
				
				
				
			  Іншими словами, норми трудового права у відносинах органів державної влади, стройових підрозділів зі своїми службовцями можуть використовуватися лише тоді, коли відповідні питання не регулюються адміністративно-правовим інститутом державної служби. 
  На закінчення цієї глави, переходячи до розгляду принципів і соціального інституту державної служби, слід сказати, що зараз популярні ідеї про необхідність прийняття службових кодексів як федерального, так і суб'єктів Федерації. 
В  
  2.  основні принципи ДЕРЖАВНОЇ служби  
  У ст.  5 Закону В«Про основи державної служби Російської Федерації В»проголошено: 
  Державна служба базується на принципах: 
  1) верховенства Конституції Російської Федерації і федеральних законів над іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями при виконанні державними службовцями посадових обов'язків і забезпечення їх прав; 
  2) пріоритету прав і свобод людини і громадянина, їх безпосередньої дії, обов'язки державних службовців визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина; 
  3) єдності системи державної влади, розмежування предметів ведення між Російською Федерацією та суб'єктами Росій-ської Федерації; 
  4) поділу законодавчої, виконавчої та судової влади; 
  5) рівного доступу громадян до державної службі відповідно до здібностей та професійної підготовкою; 
  6) обов'язковості для державних службовців рішень, прийнятих вищестоящими державними органами та їх керівниками в межах їх повноважень та відповідно до законодавства Російської Федерації; 
  7) єдності основних вимог, що висуваються до державній службі; 
  8) професіоналізму та компетентності державних службовців;