, припущення, прохання, дозволу, побажання та інші. br/>
.3 Категорії модальності
Поняття модальності вперше з'явилося в В«МетафізикаВ» Аристотеля (він виділив три основних модальних поняття: необхідність, можливість і реальність), звідки перейшло в класичні філософські системи. Різні судження про модальності ми знаходимо у Теофраста і Евдема Родоського, коментаторів Арістотеля, пізніше - у середньовічних схоластів [24]. p align="justify"> А.Б. Шапіро [39, с. 20-25] називає два основні види модальності з частковим виділенням у них деяких різновидів:
В· реальну, при якій зміст пропозиції розглядається як збігалася з реальною дійсністю (мова в даному випадку йде про пропозиції в стверджувальній і негативній формі); p>
В· нереальну з наступними різновидами: а) умовність, б) побудительность; в) бажаність; г) повинність і близькі до неї можливість - неможливість.
Аналізуючи категорію модальності з змістовної сторони, вчений приходить до наступного висновку: В«Нічого спільного із засобами вираження модальності в реченні не мають ті мовні засоби, за допомогою яких виражаються емоції мовця, а також експресивна забарвлення висловлювань. Емоційністю можуть супроводжуватися пропозиції з самими різними модальностями: стверджувальна і негативна модальності можуть бути пофарбовані емоціями радості, співчуття, привітності і, навпаки, емоціями печалі, досади, жалю; тими ж і багатьма іншими емоціями можуть супроводжуватися і модальності побудительности, повинності В». p>
В. В. Виноградов у своїй праці В«Про категорії модальності і модальних словах у російській мовіВ» класифікував засоби вираження модальності і В«намітив їх функціональну ієрархіюВ». Він пише: В«Так як пропозиція, відображаючи дійсність в її практичному суспільній свідомості, природно відображає віднесеність (відношення) змісту промови до дійсності, то з пропозицією, з різноманітністю його типів тісно пов'язана категорія модальностіВ» [11]. Таким чином, дана категорія включається вченим у сферу синтаксису, де проявляє себе в модальному ставленні до дійсності з позиції мовця. Він використовує, синонімічно, терміни В«модальні значенняВ», В«модальні відтінкиВ», В«експресивно-модальні відтінкиВ», до яких відносить В«все те, що пов'язано з відношенням мовця до дійсностіВ». Модальними зізнаються:
В· значення бажання, наміри, прагнення справити або виробляти небудь дію;
В· виявлення волі до здійснення якої-небудь дії, прохання, веління, наказ;
В· емоційне ставлення, емоційна характеристика, морально-етична оцінка, емоційно-вольова кваліфікація дії;
В· значення ірреальн...