ерство реалізується за допомогою широкої мережі консультативних рад і комітетів, паритетних комісій, як на загальнонаціональному, так і на галузевому рівнях. У країнах, де спеціальні інститути соціального партнерства відсутні, діє так звана плюралістична система (Великобританія, США, Канада). Тут узгодження суперечливих інтересів здійснюється на рівні всього суспільства за допомогою звичайного політичного процесу (партій, парламентів, профспілок) та розвитку співробітництва працівників і роботодавців на рівні окремих компаній.
У Росії система соціального партнерства в його трипартистские варіанті ще тільки робить перші кроки. Головне - не задіяні механізми, що забезпечують реалізацію досягнутих угод. Разом з тим в окремих галузях (наприклад, у вугільній) виконання галузевих тарифних угод вже призвело до деякого поліпшення матеріального становища робітників і зростанню виробництва. Виділяються великі, середні і малі соціальні групи. У великі соціальні групи (крім класів) входять сукупності людей, що існують в масштабі всього суспільства в цілому: це соціальні верстви, професійні групи, етнічні спільноти (Нації, народності), вікові групи (молодь, пенсіонери) і т. д. Усвідомлення приналежності до соціальної групи і відповідно її інтересів як своїх відбувається поступово, по мірі формування організацій, що захищають інтереси групи (наприклад, боротьба робітників за свої права та інтереси через організації робітників).
До середнім соціальним групам належать виробничі об'єднання працівників підприємств, територіальні спільності (жителі одного села, міста, району та пр.). До різноманітним малим груп відносяться такі групи, як сім'я, дружні компанії, сусідські спільності. Їх відрізняють також деякі родинні контакти один з одним.
Особливістю соціальних груп у країнах з розвиненою економікою в даний час є їх мобільність, відкритість переходу з однієї соціальної групи в іншу. Зближення рівня культури і освіти різних соціально-професійних груп призводить до формування загальних соціокультурних потреб і тим самим створює умови для поступової інтеграції соціальних груп, систем їх цінностей, їх поведінки і мотивації. У результаті можна констатувати оновлення і розширення самого характерного в сучасному світі - середнього шару (середнього класу).
Основними принципами соціального партнерства є:
~ рівноправність сторін;
~ повагу і врахування інтересів сторін;
~ зацікавленість сторін в участі в договірних відносинах;
~ сприяння держави у зміцненні і розвитку соціального партнерства на демократичній основі;
~ дотримання сторонами та їх представниками законів та інших нормативних правових актів;
~ повноважність представників сторін;
~ свобода вибору при обговоренні питань, що входять до сфери праці;
~ добровільність прийняття сторонами на себе зобов'язань;
~ реальність зобов'язань, прийнятих на себе сторонами;
~ обов&...