морально-психологічного клімату, згуртованості і сумісності працівників. На ранніх стадіях становлення і розвитку колективу цей вплив може бути відносно слабким і недієвим, на більш пізніх - сильним і вирішальним. p align="justify"> В арсеналі менеджера серед безлічі засобів впливу на працівників перебуває потужна зброя психологічного впливу - думка трудового колективу. Керівник повинен постійно дбати про те, щоб думка колективу сприяло зміцненню його потенціалу, належному вихованню людей, поліпшенню їх відносин до праці і один до одного. p align="justify"> Але колектив не однорідний за своїм складом. У ньому існують і діють неформальні групи та їх лідери. Менеджеру важливо знати, як вони налаштовані, чию сторону вони приймуть, якщо виникне ситуація, коли буде потрібно вирішувати питання колективно. Чи будуть вони відстоювати точку зору керівництва чи ні? Наприклад, керівник виступає з здавалося б, справедливою вимогою або пропозицією, але несподівано зустрічає відсіч, негативну реакцію з боку деяких працівників, тобто членів неформального колективу. З якоїсь відомої менеджерові причини люди відмовилися приймати його пропозицію. Отже, не був підготовлений і опрацьований, колектив здійснив тиск на самого менеджера, змусив його замислитися над психологічними особливостями свого колективу, а може бути, і переглянути власні методи керівництва. p align="justify"> Грань між повною згодою з рішеннями керівника і їх запереченням, висуненням свого походу до справи вельми умовна і рухлива. Вона обумовлена ​​ступенем конформізму в колективі. p align="justify"> Конформізм, пристосуванство, безумовно, відіграє негативну роль. Постійно згоду, єдність думок, беззастережне слідування зазначенням і директивам в ряді випадків породжують стагнацію, зупинку в розвитку. Немає свіжих ідей, цікавих пропозицій, творчих поривів. p align="justify"> Проте, конформізм, як схожість думок, може мати і позитивне значення. Наприклад, при прийомі на роботу співробітника, колектив виступає з єдиними правилами та вимогами до новачка, змушує його прийняти їх і виконати. У стандартних виробничих ситуаціях конформізм полегшує процес праці, дозволяти передбачити його результати, а в непередбачуваних - спільно виробити необхідне рішення. p align="justify"> Найбільшою мірою конформізму схильні малі групи від трьох до п'яти осіб. У великих колективах більше різних думок. На ступінь конформізму впливає також ступінь складності ситуації. Чим вона складніша, тим працівникові важче покладатися на себе і тим швидше він скористається колективними рішеннями і способами дій. Але колектив, як і окрема людина, може помилятися. Так, його загальне рішення може призвести не тільки до позитивних результатів, але й до негативних наслідків. br/>
1.2 Трудове поведінку і його визначальні чинники
Трудове поведінка це виконавча сторона трудової діяльності, зовнішній її прояв. Однак за зовні ідентичними трудовими вчинками може бу...