умками та досвідом з однолітками, що цікавляться аналогічним питанням; реалізація індивідуального підходу, оперативний контроль з діагностикою помилок і зворотним зв'язком, здійснення самоконтролю і самокорекції навчальної діяльності, наявність спеціальних умов для розвитку екстраверсії наукового спілкування учнів, підвищення якості навчальних досліджень за рахунок Інтернет-контактів з ученими-фахівцями в області організації евристичної діяльності учнів, отримання свідоцтв, які включені в портфоліо.
Особливий інтерес для реалізації технологічного етапу розглянутої технології представляє програма Intel «Навчання для майбутнього». Вивчаючи її можливості для формування навчально-дослідницької культури, педагоги виділили її спрямованість на формування наступних показників учебноісследовательской культури учнів профільних класів: усвідомлення цінності дослідження, інтенсивність пізнавальної потреби, володіння понятійним апаратом досліджуваного питання, дотримання правил наукової організації праці, осмислення структурних елементів власних дослідницьких дій , самостійність у перетворенні ідей і зв'язків між ними, екстраверсії наукового спілкування.
Проектування школярів в рамках програми Intel «Навчання для майбутнього» дозволили нам виявити значиму зв'язок показників учебноісследовательской культури з складовими духовно-моральної культури особистості, ефективно зв'язати формування навчально-?? Ссследовательской культури на уроці і на заняттях предметної секції учнівського наукового товариства. Так, проекти «Історія міста Грайворон», «Грайворон - 6о років Перемоги» дозволили на основі зустрічей з ветеранами Великої вітчизняної війни, роботи з історичними документами, літературою, використання сучасних інформаційних технологій вирішити завдання патріотичного і морального виховання, підвищити рівень навчально-дослідницької культури школярів, максимально використовувати пізнавальні можливості навчальних дисциплін (російської мови, літератури, історії, інформатики).
В умовах експерименту з'явилася нова форма організації досліджень - загальношкільний телекомунікаційний проект. Так, робота над проектом «Бережи здоров'я змолоду», спрямованим на виховання здорового способу життя молодих людей, велася за участю декількох профільних класів під керівництвом вчителів - предметників, класних керівників, соціологічної та психологічної служби школи. Учні профільних класів разом з учителем хімії Т.Л. Власової на даному етапі реалізації технології створили проект «Російські вчені-хіміки», в ході роботи над яким підготовлено та оформлено 13 презентацій, кращі з них були розміщені на сайті школи. За результатами виконання екологічних проектів в умовах експерименту створювалися сайти («Пам'ятки природи Грайворонського району», «Люби і бережи природу», «Використання рослин в екологічних дослідженнях», «Навчальна екологічна стежка» тощо). Найбільш інересние дослідження були відправлені на конкурс «Екосвіт», за результатами якого кращі роботи школярів поміщалися на його сат. Така форма дозволила, насамперед, підвищити показник екстраверсії наукового спілкування.
Особлива роль у керівництві проектами в нашій експериментальній роботі належала вчителеві інформатики Е.Н. Мандрикін, який, працюючи над проблемою формування навчально-дослідницької культури школярів, створив сформований за пізнавальним інтересам різновікової дослідний колектив, який включає і школярів, і педагогів, і батьків, надав допомогу вчителям-п...