б життя диких тварин, мінливість організмів, що розвиваються, циклічність сезонних змін у природі, численні, і приховані від сприйняття зв'язки і залежності всередині природних співтовариств - все це створює об'єктивні труднощі для пізнання явищ природи дітьми дошкільного віку, розумова діяльність яких знаходиться ще в становленні. Зазначені обставини в ряді випадків викликають необхідність моделювання деяких явищ, об'єктів природи, їх властивостей і ознак. Особливого значення набувають діючі, предметні моделі, які розкривають характер функціонування об'єкта, показують механізм його зв'язки з оточуючими умовами.
Доступність методу моделювання для дітей дошкільного віку доведена роботами психологів А.В. Запорожця, Л.А. Венгера, М.М. Подд'якова, Д.Б. Ельконіна. Воно визначається тим, що в основі моделювання лежить принцип заміщення: реальний предмет може бути заміщений в діяльності дітей іншим предметом, зображенням, знаком. Дитина рано опановує заміщенням об'єктів у грі, в процесі освоєння мови, в образотворчій діяльності.
У дидактиці виділяють три види моделей:
Перший вид - предметна модель у вигляді фізичної конструкції предмета або предметів, закономірно пов'язаних. У цьому випадку модель аналогічна предмету, відтворює його головні частини, конструктивні особливості, пропорції і співвідношення частин у просторі. Це може бути площинна постать людини з рухливим зчленуванням тулуба і кінцівок; модель хижого птаха, модель застерігає забарвлення (автор С.І. Миколаєва).
Другий вид - предметно-схематична модель. Тут виділені в об'єкті пізнання суттєві компоненти і зв'язки між ними позначаються за допомогою предметів-заступників і графічних знаків.
Предметно-схематична модель повинна виявити зв'язку, чітко уявити їх в узагальненому вигляді. Прикладом можуть служити моделі з ознайомлення дошкільників з природою:
модель протекційного забарвлення (С.Н. Миколаєва)
модель «довгих і коротких ніг» (С.Н. Миколаїва)
модель, що дозволяє формувати у дітей знання про потреби рослин у світлі (І.А. Хайдурова)
моделі Н.І. Вітровий для ознайомлення дітей з кімнатними рослинами.
Третій вид - графічні моделі (графіки, формули, схеми тощо)
Щоб модель, як наочно-практичний засіб пізнання виконувала свою функцію, вона повинна відповідати ряду вимог:
чітко відображати основні властивості і відносини, які є об'єктом пізнання;
бути простою і доступною для створення і дії з нею;
яскраво і чітко передавати з її допомогою ті властивості і відносини, які повинні бути освоєні;
полегшувати пізнання (М.І. Кондаков, В.П. Мізинців, А.І. Усмов)
Етапи оволодіння дітьми моделями.
Перший етап передбачає оволодіння самою моделлю. Діти, працюючи з моделлю, освоюють за допомогою заміщення реально існуючих компонентів умовними позначеннями. На цьому етапі вирішується важливе пізнавальне завдання - розчленовування цілісного об'єкта, процесу на складові компоненти, абстрагування кожного з них, встановлення зв'язку функціонування.
На другому етапі - здійснюється заміщення предметно-схематичне моделі схематичн...