ричастия. Або, наприклад, у німецькій мові модальні дієслова, як зазначає Л.К. Латишев, вживаються в два рази частіше, ніж в російської мови відповідні їм лексичні засоби. Такі частотні характеристики не можуть не враховуватися у перекладі.
Тому при перекладі з німецької на російську перекладачеві приблизно половину висловлювань з модальними дієсловами доводиться передавати не прямими словарними відповідниками німецьких модальних дієслів, а іншими засобами російської мови. Наприклад, синтаксичними конструкціями з тим же значенням, пор.: Was soll ich sagen?- Що мені сказати? або: Was ein Mensch doch tr? umen kann!- Чого тільки не насниться людині! Модальність, що виражається дієсловом wollen в реченні Ich will dir die Regel erkl? Ren, може бути передана російській граматичної формою майбутнього часу дієслова доконаного виду, ср: Я поясню тобі це правило.
Стилістичні феномени. Тут мова йде про проблему вибору стилістичних засобів, коли одні й ті ж стилістичні засоби можуть по-різному проявлятися в вихідному і переводящем мовами. Так, наприклад, досить часто зустрічається іронія в німецьких текстах може бути абсолютно незвичній і неприйнятною в інших мовах.
Повтори в російській мові використовуються як засіб посилення інтенсивності дії або ознаки (напр.: далеко-далеко, добрий-добрий), а також тривалості і багатократності дії (напр.: ходиш-ходиш, працюєш-працюєш ), а в німецькому дослівний переклад викличе тільки здивування, так як повтори в німецькому використовуються як звуконаслідувальні (напр.: tricktrack, piffpaff).
Персоніфікація як стилістичний засіб в різних мовах може проявлятися по-різному, або не може використовуватися взагалі. Ср, наприклад, персоніфікації в російській: Газета опублікувала ..., але в німецькому: In der Zeitung hei? t es ..., де персоніфікація не прийнята, а дослівний переклад з російської у німців може викликати подив.
1.3 Структура і зміст засобів вираження модальності
Кожна пропозиція містить модальність - відношення висловлювання до об'єктивної дійсності з точки зору мовця.
Проблема модальності викликість останнім часом живий інтерес дослідників. Обговорюються і виділяються різні види модальності, а також спосіб вживання модальних форм дієслівної парадигми.
Виділяються 2 види відносин: до процесу комунікації та до мовця як до діючого особі цього процесу; вони виражаються в модальної системі німецького дієслова: оцінка реальності події, вираженого дієсловом, яка здійснюється з боку мовця (цю оцінку ми позначимо як «модальність у вузькому сенсі слова» або просто «модальність»); і завдання, яке виконує пропозицію в процесі комунікації (цей вид модальності ми назвемо «комунікативної завданням»).
Б.А. Абрамов виділяє три підвиди в рамках категорії модальності: об'єктивну, внутрісінтаксіческую і суб'єктивну модальність. Значення об'єктивної модальності виражається за допомогою нахилів дієслова. Нахилення служать для позначення об'єктивних модальних значень, т.к. одне з них обов'язково виражається в конкретному реченні. Говорить повинен зробити вибір між двох можливостей: він може представити виражається їм обставина справи в реальному дійсної або ж надуманою, тільки що представляється формі.
Для вираження значень внутрісеман...
