нків;
виховання гуманного ставлення до рідних, близьких, одноліткам, тваринам;
навчання конструктивним способом управління власною поведінкою (знімати напругу, позбавлятися від злості, дратівливості, вирішувати конфліктні ситуації та ін.).
Проводячи цілеспрямовану роботу по зняттю агресивності у дітей, не слід забувати, що визначальним чинником у формуванні здатності до співчуття, розуміння емоцій інших людей є приклад дорослих, і в першу чергу батьків. Саме вони є моделлю для наслідування і закладають основу формування емпатії особистості дитини.
З батьками, діти яких мають явно виражені ознаки агресії, наявність яких вони заперечують, необхідно проводити індивідуальну роботу, спрямовану на адекватне сприйняття дитини і формування способів впливу, таких як - контроль перегляду телевізора комп'ютерних ігор, обговорення ситуацій бажаної поведінки, прояв батьків емпатії у своїй поведінці. Просвітництво батьків у питаннях емоційного розвитку дітей відбувається через батьківські збори, де демонструється провідна роль сім'ї у розвитку емоційної сфери і виховання жалісливих почуттів, проведення діагностики з метою виявлення стилю сімейного виховання та шляхів корекції, стендова інформація, тренінги, індивідуальні бесіди. На сьогоднішній день найбільш актуальним є демонстрація в засобах масової інформації сцен насильства. Діти стають нечутливими до болю іншої людини. Враховуючи емоційну вразливість дошкільнят, зусилля педагогів і батьків повинні бути спрямовані на формування усвідомленого протистояння злу і прояви радості за іншого.
Висновок по першому розділі
Підводячи підсумок вищесказаного, можна зробити висновок, що розвиток емпатії являє собою невід'ємну частину формування особистості, виховання у дитини культури міжособистісних відносин. Виховання співчуття, чуйності, гуманності є важливою частиною морального виховання. Дитина, що розуміє почуття іншого, активно відгукується на переживання оточуючих людей, що прагне надавати допомогу людині, що потрапила у важку ситуацію, не проявлятиме ворожість і агресивність.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТ З РОЗВИТКУ емпатії У ДОШКІЛЬНЯТ
. 1 Технологія розвитку емпатії: формуючий експеримент
Експеримент з розвитку здатності до емпатії був проведений на базі МБДОУ Дитячий садок № 3 «Дзвіночок» м Котельниково Волгоградської області. В експерименті взяло участь 44 вихованців (по 22 дитини в контрольній та експериментальній групах).
Мета експерименту: розробити та апробувати технологію виховання сприйняття емоцій у спілкуванні дітей з однолітками.
Зміст формуючого експерименту будувалося на наступних спільних позиціях:
організація досвіду дітей на основі єдності нормативно-етичного, емоційно-смислового і комунікативно поведінкового компонентів сприйняття емоцій;
формування самостійності дитини в осмисленні, визначенні та виборі способів досягнення взаєморозуміння у спілкуванні з однолітками;
використання ситуацій актуалізації та організації дитячого досвіду прояви сприйняття емоцій;
здійснення педагогічного підходу до дітей з урахуванням рівня освоєння ними умінь досягати взаєморозуміння, а також соціометричного статусу в групі однолітків;
підключення в ігрові взаємодії дітей, несучих позитивні ціннісні орієнтації, наступних в іграх нормам справедливості і володіють організаторськими вміннями;
реалізація принципу зміни рольових позицій в ігрових взаємодіях і практичних ситуаціях спілкування, що дозволяє дітям вправлятися в досягненні взаєморозуміння в різних ролях (лідера і підлеглого, вмілого та невмілого).
Дані позиції реалізувалися в умовах спілкування і діяльності проблемно-ігрового змісту, поєднання різних форм організації дітей та особистісно-орієнтованого, діалогового стилю взаємодії дорослих з дітьми, що сприяло формуванню системи в накопиченні досвіду сприйняття емоцій дошкільнят спілкування між собою.
Процес розвитку сприйняття емоцій дошкільників з однолітками включав три етапи: орієнтовно-ціннісний, базовий (основний), і етап вільного, варіативного використання способів досягнення взаімопоніманія.етап був названий орієнтовно-ціннісним, подводящим до культури взаєморозуміння. Його метою було встановлення емоційно-позитивного ставлення та інтересу дошкільнят до взаємодії з однолітками, привернення уваги до взаєморозуміння як необхідній умові успішної спільної діяльності. Виходячи з того, що взаєморозуміння завжди передбачає адекватне сприйняття, розуміння й оцінку партнерами станів, намірів, дій один одного, увага була спрямована на розвиток форм перцеп...