процеси, різні вміння і навички.
Література. Російська література відома своїми гуманістичними ідеалами, громадянським пафосом у формуванні повноцінної людської особистості, її духовності та моральності. Будучи частиною духовної культури народу, література поряд з іншими гуманістичними дисциплінами знайомить учнів з культурою народу [21, С.31]. Роль російської літератури виявилося унікальною, тісно пов'язаної з пошуками нових форм національного буття, з прагненням до володіння цільним знанням, з шуканнями морального ідеалу, які стали для російської літератури маяком [21, С.32].
Істинний письменник своїм художньою творчістю єднає минуле з сьогоденням і майбутнім; він зміцнює і поповнює народну пам'ять, одночасно сам, харчуючись від неї; стоїть на сторожі самосвідомості, гідності та культури свого народу, піклуючись про її збереженні і зміцненні. При виборі творів сучасних письменників для читання вчитель повинен рекомендувати учням, насамперед ті книги, які несуть на собі відбиток народної етичної культури, яка так багато представлена ??у фольклорі, остерігаючи їх від заполонили прилавки магазинів книг, що пропагують розпусту, насильство, жорстокість, цинізм, аморальний спосіб життя.
Народна етика концентрує увагу на сумлінність, працьовитість, чесність. У російській літературі можна знайти достатньо прикладів продовження цих традицій. Те ж саме можна сказати і про твори В.І. Бєлова, Є.І. Носова та інших російських письменників [21, С.32].
Сприятливий вплив художньої літератури на виховання учнів, ми думаємо, безперечно. Твори російських письменників впливають на почуття, уяву, інтелект і волю читача, відкривають широкі можливості для виховання гуманності, прищеплюють кращі людські якості, роблять людину більш зрілим. Образи художніх творів допомагають у виробленні ідеалу. А ідеал, дозрілий у свідомості підлітка, зазвичай служить як би дороговказною зіркою, програмою дії у вихованні позитивних якостей особистості.
Казки. Казки російського народу К.Д. Ушинський назвав першими блискучими спробами народної педагогіки. Захоплюючись казками, як пам'ятками народної педагогіки, він написав, що ніхто не в змозі змагатися з педагогічним генієм народу. Те ж саме слід сказати про казки та інших народів [17, С.35]. Казки, будучи художньо - літературними творами, одночасно були для простих людей і областю теоретичних узагальнень по багатьом галузям знань. Вони - скарбниці народної педагогіки, в казках містяться педагогічні ідеї. Казки є важливим виховним засобом. Протягом сторіч виробленим і перевіреним народом. Життя, народна практика виховання переконливо довели педагогічну цінність казок [21, С.37].
Російська мова. Великий російський педагог К.Д. Ушинський справедливо зауважив, що «краще і навіть єдино вірний засіб проникнути в характер народу - засвоїти його мова, і чим глибше увійшли ми в мову народу, тим глибше увійшли в його характер» [19, С.150]. Думаємо, що варто прислухатися до слів вченого, задуматися над їх змістом. За допомогою рідної мови ми пізнаємо світ, маємо можливість долучитися до того величезного досвіду, яке накопичило людство. Але, насамперед рідна мова дозволяє нам краще пізнати рідний світ - історію і культуру свого народу, а людина, не пам'ятає спорідненості, не здатний сприйняти і світовий досвід. Мова є основною формою зберігання знань, і тим самим він служить і засобом передачі цих знань.
Дуже важливо показати школярам, ??що слова російської мови - це живе свідчення нашої історії, нашої культури. У них живе минуле і сьогодення народу, його традиційний і сучасний побут, вони відображають особливості трудової діяльності людей, природного середовища їх проживання, традицій, звичаїв. Слова - пам'ятник культури [3, С.23].
Ми осягаємо премудрості російської мови не для того, щоб усвідомити мову як особливу знакову систему. Мова потрібна нам, щоб говорить, читати, писати, розуміти почуте і прочитане.
Щоб адекватно розуміти художні та фольклорні тексти, спеціальну літературу, необхідно поповнювати наші повсякденні приблизні знання науковими, енциклопедичними відомостями про тих чи інших факти або явища російської культури. Тому, ми вважаємо, що треба дуже дбайливо ставитися до своєї мови. Тільки при дбайливому і допитливість підході до слову тексту ми зможемо дійсно збагатитися інтелектуально, емоційно, морально.
Завершуючи розмову про російською мовою, як про одне з найважливіших засобів виховання народної педагогіки, знову звернемося до слів К.Д. Ушинського, який, називаючи рідна мова дивним педагогом, зазначав: «Будучи цілковитої і скверни літописом всієї духовної, багатовікового життя народу, мова в теж час є найбільшим народним наставником, учівшім народ тоді, коли не було ще книг, ні шкіл, і які продовжую...