Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Індивідуальний підхід у навчанні дітей 7-го року життя

Реферат Індивідуальний підхід у навчанні дітей 7-го року життя





. Перехід дитини з однієї групи в іншу здійснюється з урахуванням індивідуальних темпів розвитку.

Реалізація індивідуального підходу з позиції всіх названих положень можлива з урахуванням принципів суб'єктності, актуального і найближчого розвитку, мобільності груп, раціонального поєднання індивідуальних і групових форм роботи.

Одним з основоположних принципів, з нашої точки зору, є принцип суб'єктності. Він передбачає організацію педагогічної взаємодії, в якому дитина проявляє максимум активності, ініціативності, самостійності, тобто виступає суб'єктом діяльності.

Реалізація принципу актуального і найближчого розвитку дозволяє розвивати, спонукати і підтримувати пізнавальну активність дитини, постійно долаючи межу між вже сформованими якостями і способами діяльності, завдяки яким дитина може виконати її самостійно, і тими потенційними можливостями, які дозволяють дитині вирішувати які-небудь завдання поки тільки за допомогою дорослого.

Принцип раціонального поєднання індивідуальних і групових форм роботи припускає використання педагогом різноманітних форм організації формує і розвиваючої роботи. Згідно з твердженням Л.С. Виготського і наше глибоке переконання, в різних формах роботи (індивідуальної, групової, фронтальної), вирішуючи пізнавальні завдання, кожна дитина стає в положення якого суб'єкта, або джерела ідеї, або опонента, в процесі чого він набуває «автономні джерела» своєї активності і переходить в «ранг» розвивається суб'єкта [3, c. 101].

Реалізація індивідуального підходу забезпечується також, на наш погляд, дотриманням принципу мобільності груп, який передбачає оптимальний облік досягнень кожної дитини, що служить підставою для поступового його переходу з однієї підгрупи в іншу, від одного рівня складності рішення пізнавальних завдань до іншого.

Для реалізації індивідуального підходу необхідно створювати певні педагогічні умови складові кілька компонентів:

1. Предметно-просторовий компонент, який полягає в

створенні предметно-розвиваючого середовища: різноманітних за тематикою куточків, куточків з урахуванням інтересів дітей, з урахуванням зони найближчого розвитку і куточків з матеріалом за рівнем розвитку дітей.

поданні дітям свободи вибору, свободи дій і переміщень в просторі.

2. Соціальний компонент, що включає в себе:

соціальне підкріплення: створення сприятливої ??доброзичливої ??атмосфери, клімату психологічної свободи, заохочення оригінальних ідей, схвалення прояви творчої ініціативи, створення ситуацій успіху, вміння дати мудру педагогічну оцінку, взаєморозуміння всіх учасників освітнього процесу і т.д.) ;

виховання в дітях згуртованості і свідомості.

діалогічна взаємодія (співтворчість, суб'єкт - суб'єктна взаємодія, спільна діяльність дорослих і дітей тощо);

надання дитині права на помилки, доцільно дозволити дітям самостійно на практиці переконатися в невірності своїх припущень (безумовно, якщо при цьому нікому не буде завдано шкоду - ні об'єкту спостережень, ні дитині);

створення ситуацій емоційної включеності дитини в процес, встановлення емоційного контакту;

. Психо-дидактичний компонент, який включає в себе:

дидактичні принципи:

Діяльності - нове знання вводиться не в готовому вигляді, а через самостійне відкриття його дітьми. Використовуються конструювання, рішення дослідницьких завдань, пошукові питання, дослідницька діяльність, зокрема дитяче експериментування тощо.

мінімакси або посильної труднощі навчання - забезпечується можливість просування кожної дитини своїм темпом. Не потрібно підганяти дитину під інших.

Безперервності - вивчалася тема повинна бути присутнім у всіх видах діяльності.

Цілісності - створювати у дитини загальну картину світу.

варіативність - у дітей формується вміння здійснювати власний вибір і їм систематично надається можливість вибору.

Творчості - придбання дітьми власного досвіду творчої діяльності.

Психологічною комфортності.

діагностику та оцінку:

використання різноманітних діагностик: самооцінки, статусу дитини в групі, інтересів дитини, рівень розвитку та ін.

діагностика середовища групи, дільниці.

Педагогами вказується, що при дотриманні даних умов індивідуальний підхід буде реалізований в найбільшій мірі і призведе до більш високого пізнавальному розвитку дітей.

Таким чином, реалізац...


Назад | сторінка 6 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Волонтерство як суб'єкт соціальної роботи (на прикладі діяльності Недер ...
  • Реферат на тему: Оптимальне поєднання форм навчальної діяльності на уроках музики як умова р ...
  • Реферат на тему: Оптимальне поєднання форм навчальної діяльності на уроках музики як умова р ...
  • Реферат на тему: Емпіричне дослідження особливостей психічного розвитку дітей, які виховують ...
  • Реферат на тему: Педагогічне забезпечення розвитку пізнавального інтересу у дошкільнят - спі ...