uo ;, вони відразу розуміють сенс слова і мають можливість аналізувати різні тексти з перших занять. Правда, читання вголос в цьому випадку перетворюється на вгадування правильного читання слова. Учні не розуміють механізму складання слів, роблять дуже багато помилок при читанні і можуть читати тільки знайомі слова.
Метод цілого тексту в чомусь схожий з методом цілих слів, але більше апелює до мовного досвіду дитини. Наприклад, дається книга із захоплюючим сюжетом. Дитина читає, зустрічає незнайомі слова, про сенс яких йому потрібно здогадатися за допомогою контексту або ілюстрацій. При цьому заохочується не тільки читання, але й написання власних оповідань. Мета цього підходу - зробити процес читання приємним. Одна з особливостей - фонетичні правила взагалі не пояснюються. Зв'язок між буквами і звуками встановлюється в процесі читання, неявним шляхом. Якщо дитина читає слово неправильно, його не виправляють. Чільний аргумент: читання, як і освоєння розмовної мови, природний процес, і діти здатні освоїти всі тонкощі цього процесу самостійно.
Звуковий аналітико-синтетичний метод є найбільш прийнятним на тлі всіх вищеперелічених. У цьому випадку викладач не тільки навчає дітей правильно вимовляти звуки, показує артикуляцію, але і вчить їх аналізувати ці слова, підкріплюючи цей процес найбільш вживаними правилами читання таким чином, щоб учень, зіткнувшись з незнайомим словом, міг сам здогадатися на підставі його знань, як воно читається.
У сучасних методиках також виділяють метод усного випередження, коли учні спочатку вивчають основні розмовні фрази іноземної мови і тільки потім переходять вивченню правил читання і написання букв і буквосполучень. Дана методика передбачає протягом першої чверті тільки вивчення правил вимови звуків за учителем, або за диктором. Учні вивчають правильну артикуляцію того чи іншого звуку, виконують гімнастику для язика і губ, яка згодом допомагає їм впоратися з вимовою важких звуків англійської мови. Вивчення проходить у кілька етапів, спочатку учні прослуховують звуки, потім повторюють їх за вчителем, потім повторюють за учителем слова, значення яких викладачем не перекладаються. По можливості на уроках використовуються вирази, які дозволяють закріпити пройдені звуки - це команди, прохання вчителя, відповідна лексика і граматика. Вивчення букв англійського алфавіту і правил їх читання і написання починається тільки в кінці першої чверті і йде протягом другої і третьої чвертей. Учні починають знайомитися з голосними і з правилами їх читання у відкритому і закритому складах, навчання ведеться за допомогою ключових слів. На дошці поміщається картка з ключовим словом, де буква, яка вивчається, виділена червоним кольором, а неозвучена е, якщо вона є, синім. Учитель пояснює читання цього слова, читає його, учні читають за ним, після чого за аналогією читають слова, які читаються таким же чином (наприклад, plate, name, table, place і т.д.). При цьому слова повинні підбиратися таким чином, щоб вони були відомі до цього моменту вже всім учням. Далі учні читають спеціальні вправи за підручником. Навчання читання голосних ведеться з урахуванням чотирьох різних типів складів.
При навчанні техніці читання З.Н. Нікітенко використовує особливу технологію, яка передбачає опанування дітьми транскрипцією як зоровою опорою для засвоєння алфавіту і правил читання, що візуально полегшує оволодіння вмінням читати англійською мовою. В індивідуальному досвіді кожної людини читання розвивається на основі усного мовлення. [20] Дитина, - як зазначає Г. В. Рогова, - приступає до читання рідною мовою після того, як у нього склалися навички та вміння усного мовлення, і читання, таким чином, перетворюється на процес пізнавання в графіку мовного матеріалу вже відомого з усного мовлення. [14] З. Н. Нікітенко вважає основною умовою ефективності навчання англійської мови усний вступний курс (1 чверть 2 класу), який формує необхідне комунікативне ядро ??в усному мовленні - базу для подальшого пізнавання мовних знаків і висловлюються ними значень при читанні. Так створюються умови для переходу до читання та письма, близькі до умов читання рідною мовою. [20]
Під час усного вступного курсу пропонуються фонетичні вправи, які не тільки ефективно розвивають у дітей мовної слух, а й навчають їх фонетичному аналізу слів, що є одночасно хорошою підготовкою до читання на новому мовою.
Перш ніж почати ознайомлення дітей зі знаками транскрипції, вчитель пропонує їм згадати, на прикладах з рідної мови, різницю між звуком і буквою, а також поняття довгого і короткого звуку. Послідовність введення транскрипційних знаків (по 4 знака на кожен урок) визначається їх можливістю утворювати слова, вже відомі дітям з усного вступного курсу.
Таким чином, в завдання другої чверті 2 класу входить навчання дітей транскрипції як зо...
