уальності, яка може бути представлена ??моделлю виховної системи.
Слід зазначити, що єдиного підходу до типології шкіл сьогодні не існує. При визначенні моделей (модель в даному випадку нами розглядається як метод опису системи) виховної системи сільської нечисленної школи ми виходили з наступної логіки: наявність загальних ознак дозволяє виділити найбільш поширені типи моделей виховних систем, приватних характеристик системи - її різновиди.
Запропонована нами типологія моделей виховних систем малочисельних шкіл включає два рівні: тип і вид.
Так як закономірності функціонування будь-якої складної і розвивається системи визначаються її структурною організацією, то в якості загальних ознак, що характеризують той чи інший тип, нами взяті спосіб взаємодії виховної системи з інститутами села, освоєння сільського середовища, а також пріоритети в освіті.
В принципі, скільки шкіл, стільки може бути і різних систем. Відповідно до загальної теорії систем, школа як система динамічна, функціонує і розвивається. Формою реалізації місії виховної системи є діяльність учнів і педагогів, яка визначена як системоутворюючий фактор. В якості основного ознаки, що характеризує вид моделі виховної системи, ми вибрали системоутворюючу діяльність (пізнавальну, екологічну, досуговую, спортивно-туристичну та інші).
Аналіз публікацій та вивчення досвіду функціонування виховних систем сільських малочисельних шкіл дозволив виділити чотири основні типи моделей виховних систем. Дамо загальну характеристику найбільш поширених типів і видів моделей виховних систем сільських малочисельних шкіл.
Перший тип - виховна система основної загальноосвітньої школи з розвиненою системою позаурочної діяльності. У рамках цього типу набули поширення такі моделі виховних систем, як школа-клуб, школа творчості, школа розвитку дитини на селі, в яких системоутворюючу роль, насамперед, виконує діяльність за інтересами (клубна діяльність).
Особливо слід виділити модель виховної системи, де системоутворюючим видом діяльності є пізнавальна діяльність, організована не тільки на уроці, а й поза ним. Типовою є модель виховної системи
Другий тип - виховна система школи - соціокультурний центр на селі raquo ;. Для цього типу виховних систем шкіл характерно розширення функцій (створення певних умов для самореалізації як учнів, так і для молоді, дорослого населення, формування культурно-виховного середовища на селі), кооперація з інститутами села (при збереженні за школою провідної позиції), інтенсивне освоєння середовища. Основними завданнями є: відродження духовності, залучення дітей і дорослого населення до культури.
Третій тип - виховна система - школа - освітній комплекс raquo ;, об'єднує під одним дахом сільську школу і філія спеціалізованої школи (спортивної, музичної, художньої) або школу і філія установи додаткової освіти, школу і дитячий сад (модель школа-дитячий садок ). Як наслідок такої кооперації - формування єдиного виховного простору на селі, створення умов для розвитку всіх учасників освітнього процесу (адекватний підбір педагогічних засобів, наступність у роботі установ освіти тощо).
Четвертий тип - виховна система школи з поглибленим вивченням предметів, або профільованою, націлена на задоволення освітніх потреб дітей в тій чи іншій освітньої галузі. У такій школі пріоритет відданий когнітивним цілям освіти. Педагогічний колектив ставить перед собою наступні завдання: розвиток пізнавальної активності учнів, цільова підготовка учнів для вступу в середні спеціальні та вищі навчальні заклади, професійне і особистісне самовизначення учнів. Як правило, сільські малочисельні школи не мають статусу спеціалізованої школи. Однак ми схильні вважати, що до даного типу можуть бути віднесені школи, що працюють по одному або декількох напрямах (краєзнавство, екологія, економіка, сільськогосподарські дисципліни і т.п.). Системоутворюючу роль в даному випадку грають як пізнавальна діяльність, так і діяльність по певному профілю.
У рамках даного типу моделей виховних систем шкіл виділяються наступні:
школа підприємництва, де головне завдання - розвиток особистості, виховання селянина, підготовка його до життя в умовах ринкової економіки; паралельно з цими завданнями вирішуються завдання забезпечення шкільної їдальні овочами та фруктами, матеріальної підтримки сімей (учні отримують заробітну плату),
розвиток матеріально-технічної бази та навчально-методичного комплексу школи за рахунок коштів підприємницької діяльності;
школи екологічної спрямованості, в яких пріоритет відданий екологічної освіти та виховання;
школа-лісн...