> Корекційно-розвиваючі заняття повинні мати різну форми: групову, індивідуальну, роботу з сім'єю. Основною формою поведінки корекційно-розвиваючої роботи повинні бути групові заняття, які проводяться два рази на тиждень. Заняття повинні проходити в ігровій кімнаті. Робота з сім'єю передбачає такі види роботи, як проведення бесід про необхідність розвитку просторових уявлень у дітей з ДЦП, безпосередню участь батьків у корекційно-розвивальних заняттях, закріплення пройденого матеріалу будинку під час вихідних днів, канікул.
Подібна організація занять із дітьми дозволяє враховувати їх психологічні особливості та створювати сприятливі умови для диференційованого підходу.
Виходячи з величезної важливості в пізнанні простору рухової активності дитини, вся методика корекційної роботи повинна бути заснована на пересуванні дітей всіма доступними для них способами. У зв'язку з цим в якості основних методів ми пропонуємо використовувати:
Гімнастичні вправи;
Рухливі ігри по словесній інструкції з використанням віршованих текстів;
Рухливі ігри з використанням наочності (стрілки-вектори, схеми);
Рухливі ігри з правилами.
Враховуючи напрямки корекційної програми, ми пропонуємо 4 комплексу ігор: ігри, спрямовані на орієнтування в схемі власного тіла; ігри, спрямовані на визначення місця розташування предметів у просторі; ігри, спрямовані на визначення відносин між предметами і ігри, спрямовані на вміння орієнтуватися на площині. Однак, незважаючи на певну послідовність у роботі, виділення її напрямків досить умовне, комплекси ігр строго не спеціалізовані і легко комбінуються між собою.
У дітей з ДЦП відзначаються порушення в руховому, зоровому тактильно-кинестетическом аналізаторах. Тому в корекційних іграх ми пропонуємо максимально використовувати всі можливі аналізатори для формування знань про простір.
В ході занять створюються такі умови, щоб у дітей вироблялася установка на успіх, на прийняття допомоги дорослого. При цьому всі вправи підбираються з таким обліком, щоб дитина самостійно зміг побачити свої помилки і виправити їх. Загальна оцінка роботи дитини завжди дається таким чином, щоб не порушити головної умови всіх занять - це отримання дітьми і дорослими задоволення від її виконання, тим самим, забезпечуючи позитивну мотивацію діяльності всіх учасників корекційно-розвивального процесу. Цьому так само сприяє підтримання доброзичливої ??атмосфери на заняттях, рівноправне співробітництво дорослих і дітей. Виключне значення набуває позитивна налаштованість педагога, спрямована на встановлення довірчих відносин з кожною дитиною. Крім того, безпосередня участь педагога в іграх і вправах дозволяє здійснювати і керівництво діяльністю випробуваних, і підтримувати їх активність і самостійність. Постійно повинен підвищуватися рівень складності завдань, ступінь самостійності дітей, а також обсяг і характер наданої допомоги.
Основними прийомами корекційно-розвиваючої роботи повинні бути пояснення, показ, спільні дії, дії по наслідуванню, питання і спостереження. В кінці кожного заняття педагог повинен залучати дітей до осмислення і узагальнення досвіду дій в просторі.
У процесі корекційно-розвиваючої роботи пропонується використовувати різні завдання, вправи та ігри, спрямовані на формування просторових уявлень. Навчання будується таким чином, що на перших заняттях відпрацювання кожного просторового поняття проводиться окремо, надалі вправи та ігри на дане поняття поєднуються з іграми і вправами по раніше пройденим поняттям.
Враховуючи першорядну значимість рухового аналізатора для формування просторових уявлень, в основу корекційного навчання ми пропонуємо покласти рухливі ігри, які передбачають використовувати максимально можливу пересування дітей. У ході роботи необхідно враховувати рухові можливості всіх дітей, присутніх на заняттях. Дітям, які не вміють сидіти, пропонуються спеціальні пристосування, що утримують їх. Якщо дитина не вміє повзати, йому пропонують перекочуватися, використовуючи допомогу дорослого. При несформованості захоплень у випробовуваних педагог сам вкладає м'ячик або іграшку в руку дитину і допомагає йому виконати необхідний рух. Головна мета всіх занять полягає в тому, щоб дитина максимально використовував свої рухові можливості у формуванні просторових уявлень. Необхідно забезпечити природну потребу дітей у русі, у відчутті володіння власним тілом. Всі умови, створені відповідно до даною організацією роботи, повинні пробудити у дітей почуття «м'язової радості», задоволення від власних рухів.
Цього вдається досягти завдяки емоційності дорослого, а також довірчих відносин з дітьми.
Важливим завданням даного напрямку роб...