ку, скорочуючи художній текст, ми виключаємо тільки незначні деталі, пряму мову, побіжні зауваження автора і т.п. Стиль вихідного тексту при такому варіанті стиснення зберігається. У другому випадку текст скорочується в значній мірі, відтворюється саме основне в загальних рисах. Нарешті, текст може бути скорочений до одного речення, що виражає головну думку твору без сюжету, без дійових осіб [3, с. 32]. У всіх випадках стиск художнього тексту вплине не тільки на його обсяг, а й спричинить ті чи інші зміни в композиції і мовою.
Серед змістовних прийомів компресії (стиску) тексту основними є:
) поділ інформації на головну і другорядну;
) виключення несуттєвою і другорядної інформації (виняток другорядної інформації може бути вирішено шляхом виключення слів, словосполучень, фрагментів пропозицій і цілих речень);
) згортання вихідної інформації за рахунок узагальнення (переказу приватної в загальне)
До основних мовним прийомам компресії відносяться:
. Виняток:
виняток повторів;
виключення одного або декількох синонімів;
виняток уточнюючих, пояснюючих, вступних конструкцій;
виняток фрагмента пропозиції, яка має менш істотне значення;
виняток однорідних членів при узагальнюючому слові;
виключення одного або декількох пропозицій;
виняток окремих членів речення. При виключенні необхідно спочатку виділити головне з точки зору основної думки тексту і деталі (подробиці), потім прибрати деталі, об'єднати суттєве і скласти новий текст. Виключається все, без чого текст залишається зрозумілим і цілісним.
. Узагальнення:
заміна однорідних членів узагальнюючим найменуванням;
заміна прямої мови непрямою;
заміна пропозиції або його частини означальних чи негативним займенником з узагальнюючим значенням. При узагальненні матеріалу вичленяємо поодинокі факти, потім підбираємо мовні засоби їх узагальненої передачі і складаємо новий текст.
. Спрощення:
злиття декількох речень в одне;
заміна пропозиції або його частини вказівним займенником;
заміна складнопідрядного речення простим;
заміна фрагмента пропозиції синонімічним виразом;
скорочення кількості частин складного пропозиції. [10, c. 227]
Який спосіб стиснення використовувати в кожному конкретному випадку, залежатиме від комунікативної задачі, особливостей тексту і підготовленості учнів. Незалежно від того, яким способом підготовлено виділення головного, основного змісту тексту, пред'явленого для сприйняття, стислий виклад повинно відповідати певним вимогам.
Взявши за основу погляди С.В. Юртаева, ми виділили такі вимоги до стиснутого викладу:
збереження послідовності в розвитку подій;
наявність пропозицій, що виражають думка, загальну для кожній смисловій частині;
використання по можливості граматичних форм відмінних від пред'явлених для сприйняття;
встановлення смислового зв'язку між пропозиціями;
використання доречних, точних і лаконічних мовних засобів узагальненої передачі змісту [10, с. 229]
Таким чином, головна дидактична задача стисненого викладу - навчити коротко, в узагальненій формі передавати сприйняту інформацію.
При навчанні стислий виклад формуються наступні комунікативно - мовленнєві вміння:
вміння виокремлювати головне в інформації;
вміння скорочувати текст різними способами;
вміння правильно, логічно і лаконічно висловлювати свої думки;
вміння знаходити і доречно, точно використовувати мовні засоби узагальненої передачі змісту.
Разом з тим цей вид викладів сприятиме вдосконаленню і загальних комунікативних умінь:
вміння розкривати тему й основну думку тексту;
вміння планувати висловлювання, вміння покращувати створений текст та ін. [9, с.21]
Можна зробити висновок про те, що стислий виклад є найбільш важкою вправою і вимагає спеціальної логічної роботи над текстом. Важливо до початку систематичної роботи над стислим викладом на спеціальних підготовчих вправах вчити школярів прийомам компресії тексту.
Не всі прийоми стиснення тексту актуальні для початкової школи, так як молодші школярі знайомі не з усіма п...
