Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Загальні принципи догляду за психічними хворими

Реферат Загальні принципи догляду за психічними хворими





ять, тобто різко знижується здатність до запам'ятовування. Таким дітям вельми складно запам'ятати навіть такі елементарні речі, як своє ім'я.

Лікування деменції у дітей - досить тривалий процес, він проходить під контролем лікаря-психіатра, однак стійкого поліпшення домагаються далеко не завжди. Хворим з подібних захворювань необхідний щоденний догляд. Лікування деменції у дітей проводять з урахуванням походження хвороби і перебігу основного процесу. Для зниження швидкості розвитку хвороби лікар-психіатр призначає засоби, що поліпшують обмін речовин мозкових нервових клітин і мозковий кровотік. При резидуально-органічної деменції перевага віддається психолого-педагогічним співбесідах.

Тобто перша щабель, це діагностика деменції lt; # justify gt; Фармакологічне лікування деменції увазі застосування засобів групи психостимуляторів, наприклад, кофеїну (Кофеїн-бензоат натрій), мезокарб (Етимізол, Сиднокарб). Із засобів рослинного походження застосовують тонізуючі препарати: елеутерококу, женьшеню, лимонника, левзеї і ряду інших.

Ці кошти, впливають на ЦНС і підвищують витривалість при психічних і фізичних навантаженнях, вони малотоксичні і хворі добре їх переносять.

До числа ноотропні засоби відносять: Нооцетам, Ноотропил, Луцетам, Пірацетам, препарат гідролізату мозку тварин - Церебролізин.


. Хворі з розладом свідомості


Найбільш важливою ознакою сутінкових станів є раптове розлад свідомості. Зазвичай без видимої причини, без будь-яких провісників настає така зміна свідомості, при якому поведінка хворого починає визначатися гостро виникаючими галюцинаторно-маячними явищами страхітливого характеру. Зовні хворі здаються мало зміненими, часто їх діяльність залишається послідовною, що відразу ж дозволяє відрізнити ці стани від делірію. Проте перший же звернений до хворого питання або сказане ним слово показують, що хворі дезорієнтовані: не розуміють, де вони знаходяться, не впізнають оточуючих їх людей, не можуть назвати число, місяць, рік, не пам'ятають свого імені та імен близьких їм людей. Мова хворих зв'язкова, граматично правильно побудована, але в той же час розмовляти з ними неможливо. Вони не відповідають на питання, самі не чекають відповіді на свої висловлювання. Вони кажуть, ні до кого не звертаючись, як би самі з собою. Характерна відносна одноманітність стану з різко вираженими афективними розладами у вигляді злості, напруженості, туги й страху, безглуздій люті. У більш рідкісних випадках глибина сутінкового порушення свідомості менш виражена, орієнтування певною мірою зберігається, марення і галюцинації можуть бути невираженими. Спостерігається зовні впорядковане поведінку, проте можливі афекти страху, злостивості, напруженості, напади раптової агресивності та жорстокості (дисфоричний тип сутінкового стану). Особлива небезпека сутінкового стану полягає в тому, що, незважаючи на зовні впорядковане поведінку, хворі можуть здійснювати несподівані важкі агресивні дії, нападаючи на оточуючих, руйнуючи все на своєму шляху. Агресивність, жорстокість відрізняють сутінкові стану.

Сутінкові стани можуть чергуватися з епілептичними припадками, бути єдиним проявом епілепсії, періодично повторюватися або виникнути всього 1 раз. При догляді за хворим на епілепсію слід пам'ятати, що через своєрідність характеру вони часто вступають у тривалі конфлікти з оточуючими хворими, що може призвести до агресії, медсестра повинна вчасно вміти відвернути хворого, заспокоїти його. Однак якщо все ж хворий залишається злісним, напруженим, необхідно це довести до відома лікаря. Під час дисфорії, яка може тривати кілька годин, до хворого не потрібно часто звертатися, прагнути залучити до якісь заняття, оскільки він у цей час роздратований і злісний. Краще надати йому повний спокій продовжуючи вести спостереження за його станом.

Необхідно забезпечити безпеку хворого та оточуючих, запобігти небезпечні дії, викликані страхом, тривогою, збудженням. Тому заходи з нагляду за хворим набувають першорядного значення, особливо при гострому галлюцинаторном стані. Для зменшення збудження вводять аміназин (2-4 мл 2,5% -ного розчину) або тизерцин (2-4 мл 2,5% -ного розчину) внутрішньом'язово або ці ж препарати всередину по 100-200 мг на добу.

При продовженні застосування аміназину або тизерцина, дози яких можуть бути підвищені за призначенням лікаря до 300-400 мг на добу, їх поєднують з препаратами, вибірково діючими при галюцинаціях: тріфтазін до 20-40 мг на добу, або галоперидол до 15-25 мг на добу, або триседил до 10-15 мг на добу внутрішньом'язово або всередину в тих же або декілька більш високих дозах, або етаперазін до 60-70 мг на добу.

Крім нагляду за хворими, медсестра стежить за виконанням ними гігієнічних заходів, у разі відмови пацієнта від їжі заст...


Назад | сторінка 6 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розробка проекту підприємства малої потужності з виробництва хліба ризького ...
  • Реферат на тему: Взаємовідносини лікаря і хворого
  • Реферат на тему: Криза відносін лікаря до хворого
  • Реферат на тему: Повна відсутність зубів, особливості обстеження хворого, клініка, діагности ...
  • Реферат на тему: Важкі діти: хто вони, причини появи