епарати, які використовуються при атаралгезії і нейролептанальгезии.
Очевидно, що найбільш щадним способом вступної анестезії є ректальний. Для цього вводять в клізмі підігрітий до температури тіла 10% розчин тіопентал-натрію в дозі 30-40 мг/кг.
У більшості новонароджених виконують ендотрахеальну анестезію (введення в неї описано в наступному розділі). У тих випадках, коли застосовують масочний спосіб, індукцію здійснюють за допомогою комбінації закису азоту, кисню і фторотана.
Моніторинг та підтримуюча терапія під час операції та анестезії
Контроль, підтримання та корекція порушених життєво важливих функцій у процесі анестезії та операції є однією з найважливіших складових частин анестезіологічної захисту дитини.
Моніторні системи дозволяють вести постійний контроль за станом основних життєво важливих систем організму. Однак це не виключає уважного спостереження й оцінки стану дитини анестезіологом. За образним висловом Bennet (1974), В«з рукою на мішку і поглядом на операційному поліВ» можна виявити багато корисного.
Контроль за серцево судинною системою проводять шляхом візуального спостереження за забарвленням шкірних покривів і слизових оболонок постійної реєстрації ЕКГ, визначення серцевих тонів. Візуальний конроль за ЕКГ дозволяє виявити тахікардію і брадикардію, аритмію перевантаження правого передсердя, метаболічні зміни в м'язі серця тони серця аускультативно визначають за допомогою пюското фонендоскопа, прикріпленого липким пластиром на лівій половині труди, або датчика, введеного в стравохід (у новонароджених). Важливим показником є ​​ЦВД. Стан периферичної кровообігу оцінюють, виявляючи симптом В«білої плямиВ».
Для корекції можливої вЂ‹вЂ‹ гіповолемії необхідно ретельне заповнення дефіциту рідини. З цією метою новонародженим без урахування крововтрати при невеликих оперативних втручаннях слід вводити внутрішньовенно рідину, що містить розчини реополіглюкіну, 10% розчин глюкози, розчин Рінгера - Локка в обсязі 5-6 мл/(кг • год), при більш тривалих і травматичних операціях - 8-10 мл/(кг • год). Крововтрату додатково слід повністю компенсувати. При крововтраті до 15% ОЦК переливання крові не показано. Слід використовувати плазмозамінники, глюкозу, сольові розчини. При крововтраті 15-20% ОЦК приблизно половину треба заміщати кров'ю, а половину різними гемоділютангамі. При більшій крововтраті доцільно вводити 60-70% крові і 40 -30% гемоділю-Танта.
Крововтрату під час операції найбільш часто і просто визначають гравіметричним методом.
Контроль за станом дихання здійснюють візуально по екскурсії грудної клітини і кольором шкіри і слизових оболонок, на підставі аускультації, показників волюметра, КОС. Цінними методами оцінки газообміну є моніторний контроль за концентрацією кисню і вуглекислого газу в видихається газової суміші, а також пульсооксиметри, що характеризує насичення крові киснем.
Під час...