мову, передаючи текст не занадто близько до оригіналу, в той час як інші прагнули спрощувати свої переклади. Наступний етап у складанні православних перекладів Нового Завіту пов'язаний з діяльністю архімандрита Флавіана (Городецького). Він вирішив вести богослужіння на китайському мовою, для чого переглянув багато старі переклади та зробив нові. У 1884 році був переглянутий і виданий заново гуріевскій переклад Євангелія. При вивченні різних перекладів Святого Письма на китайську мову вчені намагаються простежити вплив одних текстів на інші. Наприклад, архімандрит Флавіан користувався перекладом С. Шерешевського. Останній же переклад Нового Заповіту був зроблений на початку ХХ століття під час місії, яку очолював Преосвященний Інокентій (Фігуровський). Його переклад фактично являє собою Євангеліє з розгорнутими коментарями. Був зроблений великий крок у бік модернізації мови, а текст наближений до сучасного розмовної мови. На жаль, події 1917 року в Росії перервали місіонерську роботу Російської Духовної Місії. Через це нам невідомо, чи користувалися православні перекладачі грецьким або винятково церковно-слов'янською та російською мовами.
Проблеми перекладів
Розбіжності різних християнських конфесій щодо правильності перекладів Біблії на китайську мову викликали процес появи все нових і нових версій. Головні суперечки завжди виникали щодо переведення богословських понять, невластивих китайської мови.
Наприклад, візьмемо три тексту Євангелія від Івана: католицький і два протестантських (хехе і ляньхе). На жаль, православні переклади зараз вважаються раритетом.
Отже, візьмемо текст Прологу: В«На початку було Слово ...В»
Для перекладу В«на початкуВ» католики пропонують розмовний варіант ењЁ иµ·е€ќ (цзайцічу) - на самому початку, протестанти тануть переклад е¤Єе€ќ (тайчи) - під час великого початку. В«СловоВ» перекладається в католицькому варіанті як 神 иЁЂ (Шен'янь) - Божественний Логос, а протестанти переводять його відомим терміном китайської філософії йЃ“ (Дао). В«БогВ» переведений католиками як 天主 (Тяньчжу) - Господь Небесний, а протестантами двояко: дёЉеёќ (шанди) і 神 (шень). Серйозні різночитання стосуються, в тому числі і імен, переклад яких іноді пов'язаний з рідною мовою перекладача. Наприклад, апостола Іоанна Богослова католики називають и‹Ґжњ› (Жован), а протестанти - зє¦зї° (Юехань) - Джон. У В«Православному молитвословові В»китайською мовою можна зустріти, наприклад, повну ієрогліфічну транскрипцію словосполучення В«архангел МихаїлВ», хоча в богословському словнику китайської мови вже існує загальноприйняте поняття Архангела - з»ј 天使 (цзунтяньші). p> До цього аналізу можна додати порівняння трьох православних переказів: архімандрита Гурія, архімандрита Флавіана і єпископа Інокентія. У перших двох Ім'я Христа передається в церковно-слов'янською звучанні, в той час як Інокентій використовує слово Господь (дё») для зам...
