сторичної епохи);
В· порівняльного зіставлення зарубіжної і російської художніх культур;
В· інтегративного змісту уроків;
В· використання творчих методів навчання.
На підставі аналізу цих програм по світовій художній культурі ми з'ясували, що жодна з них не має своїм головним принципом культурологічних підхід. Хоча кожна з них тісно взаємопов'язана з суміжними науками, наприклад, історією. Тим не менше, ці програми дають деяку цілісність у розгляді різних культур і епох. Тому тут важливо відзначити, що В«визначальним для цілісності простору культурологічного знання є наявність єдності смислового змісту, що відображає різноманіття проявів культуротворчества як сутнісної характеристики форм життєдіяльності людиниВ». [14, стор 51]
Отже в цьому параграфі ми довели, що наявність МХК як навчальної дисципліни в навчальному плані кожної школи необхідно, оскільки тільки цей предмет використовуючи взаємозв'язку з іншими гуманітарними науками, дозволить учням скласти найбільш цілісне уявлення про світ. Слід сказати, що в цьому параграфі ми вдалися до розгляду навчальних програм для того, щоб подивитися, як у них організується матеріал. Не складно помітити, що на рівні самої програми творці не пропонують готових тим проблемної орієнтації та напрямки в бік самостійності учня, яка допомогла б розвинутися йому в цьому напрямку. Однак тут можна зустріти утруднення, оскільки більшість існуючих на сьогоднішній день навчальних програм орієнтовані на старшу школу, з чого можна зробити висновок, що МХК, найчастіше, не розглядається як самостійна дисципліна в середній школі. br/>
1.2 Технологія проблемного навчання у процесі формування суб'єктної позиції школярів на уроках МХК
Проблемне навчання є одним з методів навчання, тому в цьому параграфі ми повинні дати визначення самим методам навчання, а потім експлікувати поняття проблемного навчання. Так само важливо диференціювати проблемне, евристичне і розвиваюче навчання, яке, на перший погляд, спрямовані на досягнення однієї мети, але при найближчому розгляді стає ясно, що вони різні. p align="justify"> В«Головний системоутворюючий фактор у процесі навчання - зміст освіти. Придбання знань вимагає усвідомленого сприйняття інформації та її запам'ятовування; розвиток навичок і умінь (досвіду здійснення вже відомих способів діяльності) передбачає неодноразове пряме і варіативної відтворення дій; засвоєння досвіду творчої діяльності неможливо без вирішення проблем і проблемних завдань; формування ...