и силової підготовки визначається запитами спортивної практики. При цьому автори зазначають, що створення правильної системи силової підготовки є вирішальним чинником зростання спортивних досягнень у багатьох видах спорту. p align="justify"> Збільшення фізіологічної напруженості тренування "на силу" в період початкової підготовки (високий темп рухів, малі інтервали між заняттями), по [17], не завжди призводить до підвищення ефективності розвитку сили. Цей метод тренування дає результати тільки в Надалі, у міру підвищення тренованості. З досліджень [14] відомо, що протягом восьми занять вправи з вантажем в 45-60% від максимального були дещо ефективніше, ніж з вантажем в 60-75% і 75-90%. Надалі, після 66 занять найбільший ефект дали вправи з вантажем в 75-90%, а найменший - у 45-60%. p align="justify"> Щорічний приріст сили різних груп м'язів неоднаковий. Так, у віковій період від 10 до 14 років більш виражено збільшується м'язова сила розгиначів нижніх кінцівок (85%), менш - згиначів плечового поясу (24%). На думку [18], акцент на розвиток відносної сили слід робити у віці 13 і 15 років. На необхідність розвитку м'язової сили в період розвитку організму дітей, підлітків і юнаків вказували багато авторів. Підбір силових вправ для підлітків і юнаків повинен передбачати гармонійний розвиток мускулатури і достатній розвиток у них м'язової сили відповідними для цього віку засобами. Особливо помітно відбивається на збільшенні м'язової сили характер специфічної м'язової діяльності при заняттях важкою атлетикою. У той же час будь-яка м'язова діяльність у різних видах спорту впливає на розвиток сили. p align="justify"> Відмінною рисою сучасного спорту є найгостріша боротьба, високий рівень спортивних досягнень, небачене зростання фізичних можливостей людини. Високий рівень спортивних досягнень пред'являє особливі вимоги до якості підготовки спортсменів. Одна з основних умов високої ефективності системи підготовки спортсменів полягає в строгому обліку вікових та індивідуальних анатомо-фізіологічних особливостей, характерних для окремих етапів розвитку дітей та підлітків [2]. p align="justify"> Одним з основних критеріїв біологічного віку вважається скелетна зрілість, або "кістковий" вік. У старшому шкільному віці спостерігається значне посилення зростання хребта, тривале до періоду повного розвитку. Швидше за всіх відділів хребта розвивається поперековий, а повільніше - шийний. Остаточною висоти хребет досягає до 25 років. p align="justify"> Зростання хребта у порівнянні з ростом тіла відстає. Це пояснюється тим, що кінцівки ростуть швидше хребта. У 13-14 років починається окостеніння верхніх і нижніх поверхонь хребців, грудини і зрощення її з ребрами. Хребетний стовп стає більш міцним, а грудна клітка продовжує посилено розвиватися, вони вже менш схильні до деформації і здатні витримувати навіть значні навантаження. У 13-14 років вже сформована високо диференційована структура м'язового волокна, відбув...