а інноваційній основі; який очікуваний ефект від отримання і застосування результатів науково-дослідної і (або) науково-технічної діяльності [6].
Фінансове забезпечення розвитку системи освіти у відповідності зі стратегічними і індикативними планами, національними та територіальними програмами і проектами, має здійснюватися на основі поєднання бюджетної підтримки науки та інноваційної діяльності з системою податкових і митних пільг та інших фінансово-кредитних регуляторів, для створення зацікавленості приватних інвесторів у реалізації обраних пріоритетів, програм і проектів.
Матеріально-технічне забезпечення передбачає організацію робіт по будівництву нових та капітального ремонту діючих освітніх установ (ЗУ) і лікувально-оздоровчої інфраструктури, забезпеченні навчального процесу навчальним обладнанням та навчально-наочними посібниками, засобами інформатизації, підручниками, навчальною меблями, а також на основі спеціально розроблених нормативів з урахуванням специфіки рівня освіти.
Кадрове забезпечення системи освіти має бути націлене на організацію професійної підготовки та перепідготовки персоналу для ОУ, у тому числі в системі післявузівської професійної освіти [6].
.2 Довгострокове прогнозування
Довгострокове прогнозування повинно займати провідне місце в системі державного регулювання системи освіти. Це пояснюється рядом факторів [8]. p align="justify"> По-перше, система освіти як макросистема володіє інерційністю у своєму розвитку. Відбуваються зміни, зрушення в технологічній структурі економіки, зміна поколінь людей і техніки, охоплюють кілька десятиліть. Тому необхідний достатній горизонт бачення, для того щоб оцінити суть і тенденції змін, вибрати оптимальну траєкторію розвитку системи освіти. Наприклад, в ХХI столітті в розвинених країнах почався перехід до постіндустріального технологічного способу виробництва, трансформується структура економіки, реалізується ноосферне мислення. В умовах глобалізації зазначені тенденції роблять свій вплив на країни і меншою мірою на країни "третього світу". Крім того, на вказані об'єктивні тенденції накладаються протиріччя проведеної соціально-економічної політики в конкретних країнах. Наприклад, в Росії, проводяться в останні два десятиліття реформи змінили тип демографічного розвитку (розвиваються тенденції до депопуляції і старіння населення). p align="justify"> друге, у великі національні програми та проекти в галузі освіти вкладаються сотні мільйонів, а то й мільярди рублів, а їх реалізація затягується на десятиліття. Правильність обраного стратегічного рішення про програми та проекти можна буде оцінити тільки через 5 - 10 років. Стратегічні рішення, прийняті без передбачення їх наслідків, дорого обходяться. Особливо це стосується освіти. Прикладами можуть служити рішення про перехід на 12-річну освіту в школі, масової ліквідації малокомплектн...