гато дослідніків вважають, что основною одиницею Процес навчання є відношення между діяльностямі викладання та учіння. Прот це відношення «вчитель - учень" не можна зводіті до «передавача - приймач». Неодмінною умів навчання є актівність обох учасников процеса, їхня Взаємодія. Учитель створює необхідні умови: організовує Дії учня, спрямовує їх, сообщает нову інформацію, демонструє Прийоми та Способи Дій, Контролює, оцінює, вікорістовує певні засоби. При цьом Формування знань, умінь та навічок, зрозуміти и мисленнєвих операцій можливе Тільки внаслідок власної актівності учня [Чайка 35-36].
«У процесі навчання, як и в процесі наукового Пізнання, учні проходять шлях від живого споглядання до абстрактного мислення и от абстрактного мислення до практики, альо на Відміну Від наукового Пізнання, у процесі навчання учні НЕ відкрівають новіх знань, а позбав оволодівають знаннями, вже добути людством и узагальнення наукою », - пише А. В. Дарінській [Дарінській А. В. с. 53].
Педагоги и психологи відмічають, что процес засвоєння знань іде одночасно в двох безпосередньо. 3 одного боку, протягом Вивчення географії в школі кількість засвоюваніх учнямі зрозуміти поступово зростає и одночасно розшірюється ОБСЯГИ и погліблюється Зміст раніше засвоєніх зрозуміти, з іншого - засвоєння знань Включає сприйняттів нового матеріалу, его осмислення, запам «Ятан и! Застосування. Всі складові Частини Процес навчання тісно взаємопов »язані. Тому на різніх етапах навчання Різні Поняття знаходяться ї на різній стадії Формування НЕ Тільки за досягнутості ОБСЯГИ и глибино, альо и за щаблем засвоєння їх ..
У процесі навчання географії велику роль відіграють живе слово вчителя, технічні засоби навчання, Різні екранні та наочні посібники, а такоже спостереження учнів за Явища природи, что спріяє формуваня географічних уявлень и зрозуміти про предмет, Явища природи и господарську діяльність людини [Шипович с. 46].
Для того, щоб навчання Було успішнім, розвиваючий, виховний и насправді готувало учнів до життя, шкірному вчителю звітність, добро знаті закономірності процеса оволодіння знаннями, уміннямі, навичков и особливая навчальної ДІЯЛЬНОСТІ учнів [Казанський с. 24].
1.2 Класифікація методів навчання
У дідактіці існує Багато різноманітніх підходів до Виявлення сутності методів навчання, їх визначеня, структури, что породжує проблему їх класіфікації. Значний внесок у Розвиток Теорії методів навчання Зробили Є. Голант, М. Данилов, Б. Єсіпов, М. Скаткін, М. Лернер, А. Алексюк, Ю. Бабанській, В. Бондар, В. Паламарчук та ін [Чайка с.96].
Метод навчання є складним багатоаспектності явищем. За шкірно Із ціх аспектів методи групують, створюючі класіфікації методів навчання - упорядковані за ПЄВНЄВ Ознакою їх системи [Підласій].
В дідактіці існують Різні підході до класіфікації методів навчання. Поширеними є класіфікації методів за Джерелом знань (Д. О. Лордкіпанідзе, С. Я. Голант, Н. М. Верзілн та ін.); за характером логікі Пізнання (І. Я. Лернер); за рівнем проблемності засвоєння знань и рівнем учіння (М. І. Махмутов); на Основі цілісного підходу до процеса (Ю. К. Бабанській); А.М. Алексюк предлагает Здійснювати класіфікацію методів навчання за найістотнішою, докорінною Ознакою, що »проблему системи методів навчання слід розв'яз...