практичного розділу навчальної програми, спортивно-педагогічного досконалості і самостійної контрольованої роботи реалізовувався у вільний від навчання час (в обсязі 652 год), що склало на рік 163 год (4 год на тиждень). Таке навантаження була цілком прийнятна для студентів і не була обтяжуючим фактором у їх навчальної діяльності.
Розподіл навчального матеріалу по семестрах як теоретичного, так і практичного курсу здійснювалося на основі опережающе - концентрованого варіанту планування основних розділів навчального плану у відносно закінчені цикли занять, навчально-тренувальні модулі; на основі технології випереджаючого навчання, поєднаної з трансформаційним підходом.
У процесі наукового обгрунтування розробленої технологічної моделі підготовки фахівців з фізичної культури в системі додаткової професійної освіти були отримані результати, що дозволяють зробити висновки по ряду різних факторів, що визначають причинно-наслідкові зв'язки різних складових даний процес:
1. Підготовка студентів з додатковою освітою з фізичної культури можлива через створення та реалізацію такої педагогічної системи, яка враховує сучасні тенденції розвитку фізичної культури, має чітку технологічну структуру, ефективно здійснює формування професійної готовності, будується на основі взаємозв'язку соціального замовлення у вихованні фізичної культури дітей та учнівської молоді та професійного державного освітнього стандарту фахівця в даній області.
2. Психолого-педагогічний процес професійної підготовки студентів забезпечує ефективність при формуванні семи основних професійно важливих якостей особистості вчителя фізичної культури: знань та інтелектуальних здібностей; фізичної досконалості; мотиваційно-ціннісних орієнтацій; соціально - духовних цінностей; активності в самоосвіті та фізичному самовдосконаленні; процесуально - операціональних технологічних та педагогічних умінь.
3. Педагогічна технологія формування професійної готовності майбутнього фахівця з фізичної культури являє собою упорядковану сукупність педагогічних дій, операцій, процедур і розглядається нами як функціональна система організаційних способів алгоритмізованого управління навчально-пізнавальною і практичною діяльністю студентів. У визначають її принципи включені: принцип єдності основних елементів (інформаційного, інструментального та кадрового); діагностічності цілепокладання; функціональної повноти; науковості знань; функціонального взаємозв'язку форм і методів; відкритості функціонально-методичних рішень для студентів; об'єктивної оцінки кінцевого результату; культурологічного підходу; спадкоємності і завершеності самовизначення у професійній фізкультурно-спортивної діяльності; варіативності використання засобів і методів; оптимізації.
4. Визначено й експериментально підтверджена сукупність психолого-педагогічних умов, що забезпечують ефективність використання розробленої технологічної моделі: процес підготовки фахівців з додатковою освітою з фізичної культури здійснюється у чотирьох площинах: предметної, функціональної, трансформаційної та комунікативної; провідним елементом технології виступають діагностично поставлена ??мета, структура професійно важливих якостей особистості і складові її критерії та ознаки; система підготовки фахівця з додатковою освітою охоплює всі освітньо-виховний простір вузу і через технологію втілюється в певні державним освітнім стандартом результати; взаємодія сукупності факт...