астосування показника продуктивності праці, або навіть відмовитися від нього в окремих галузях промисловості, так як зростання продуктивності праці одного працівника (або на одній ділянці) незалежно від продуктивності праці інших працівників, всього колективу стає причиною збільшення внутрішньовиробничих запасів, обсягів незакінченого будівництва, погіршення якості продукції, стримування раціоналізаторської діяльності працівників, а значить, зменшення загальної ефективності промислового виробництва, тому треба прагнути до підвищення продуктивності праці всіх працівників підприємства.
. Впровадження нової техніки тільки на окремих ділянках виробництва може привести до зростання внутрішньозаводських запасів або незакінченого будівництва, щоб уникнути цього, необхідно комплексно нову техніку, підвищувати рівень використання усіх видів виробничих ресурсів з урахуванням їх взаємозамінності.
. Застосування таких якісно нових показників у роботі підприємства, як кількість раціоналізаторських пропозицій в розрахунку на одного працівника, відсоток їх впровадження. Вони характеризують ступінь залучення працівників і службовців до управління виробництвом.
. Потрібно впроваджувати нові форми стимулювання праці. Оскільки індивідуальні стимули до збільшення норм виробітку стають все менш ефективними, слід використовувати колективні форми стимулювання праці, враховуючи при цьому рівень індивідуальної заробітної плати. Важливим чинником зростання ефективності виробництва є впровадження бригадної форми організації і стимулювання праці.-П'яте, слід домагатися економії матеріально-енергетичних ресурсів та накладних витрат, зменшуючи рівень внутрішньозаводських запасів, обсяги незакінченого будівництва і матеріально-енергетичних витрат.
. нову техніку і технологію необхідно впроваджувати лише після перебудови форм і методів організації виробництва, в іншому випадку може знизитися ефективність виробництва.
. слід враховувати, що досягнення провідних японських фірм грунтуються, перш за все, на перевагах в управлінні, на впровадженні більш ефективних форм організації і стимулювання праці. [19, с. 85]
В цілому в процесі управління підприємством, у формуванні стабільних і ефективних стимулів до праці в розвинених країнах світу все більшого значення набувають поступова демократизації власності (капіталу), залучення найманих працівників до управління виробництвом і власністю, надання їм широкої виробничої автономії (насамперед, у формі автономних бригад), різнобічної інформації про стан справ у компанії. Економічною формою реалізації цих процесів є володіння акціями та присвоєння частини прибутку у формі дивідендів, контроль найманих працівників, автономних бригад за якістю продукції, участь у плануванні та контролі за виробництвом і розподілом прибутку, за підготовкою та перепідготовки працівників вищої кваліфікації та їх просуванням по службі. Застосування таких форм сприяє зменшенню плинності кадрів.
Основний метод контролю - ведення звітності по бюджету і нарахуванню нормативних витрат. При відхиленні дійсних результатів від запланованих витрат виробництва або бюджетних показників звіти оперативно направляються в ті чи інші підрозділи для вжиття відповідних заходів. На різних ділянках фірм створюються спеціальні центри, які повинні стежити за дотриманням нормативів. [17...
