ів успішності навчання (Р. А. Захаров).
Аналіз публікацій показує, что много авторів Розглядає індивідуальний підхід відповідно до ОКРЕМЕ етапів процесса засвоєння знань, відів навчальної ДІЯЛЬНОСТІ; з метою ліквідації пропусків и Надання допомоги слабшім учням. За основу беруть в одних випадка навчання, працездатність, темп продвижения, в других - відношення до навчання, пізнавальні Захоплення, спожи в знаннях, здібності и т. Д.
Часто під індівідуальнім підходом розуміють діяльність вчителя, а безпосередно діяльність учня, процес оволодіння знаннями, навичков и розвиток особистості школяра розкріваються недостатньо.
А. О. Кірсанов отмечает, що таке розуміння принципу індівідуального підходу в навчанні Неповне, односторонньо, и воно НЕ спріяє подалі розвитку Теорії и ВДОСКОНАЛЕННЯ практики. У НОВИХ СОЦІАЛЬНИХ условиях розвиток даного принципу винен буті орієнтованім на Вивчення особистості (з ее потребами, мотивами, інтересами, реальні можливіть), что формується, и цілісну діяльність [18].
согласно Наукової Концепції А. О. Кірсанова [19] індивідуальний підхід базується на особистісно-діяльнісній основі, де взаємопов язаними є особистість, діяльність, розвиток. Автор обґрунтував рушійну силу процесса індівідуалізації як суперечність между про єктівнімі Вимогами, Які є наслідкамі цілей и Завдання навчання та фактичність рівнем навчальної ДІЯЛЬНОСТІ. Розвиваючий навчання дослідник вважаться основою індівідуалізації, а найголовнішім фактором розвитку учня - его ВЛАСНА активно діяльність. А. О. Кірсанов вісвітлів проблему індівідуалізації навчальної ДІЯЛЬНОСТІ у процессе Творчої актівності учнів.
На мнение І. І. Резвіцького [40, с. 43], індивідуальний підхід означає, дере за все, знання и врахування індівідуальніх якости кожної людини, своєрідність природніх и СОЦІАЛЬНИХ властівостей.
Індивідуальний підхід до учнів У. П. Барабаш візначає як цілеспрямовану діяльність вчителя относительно навчання и виховання кожної окремої особини в рамках фронтальної роботи з класом. На мнение автора, добро продумана організація індівідуального підходу в навчальному процессе дозволяє вірішіті следующие Завдання: запобігті перепустками у знаннях, уміннях и навичков школярів; вірівняті степень підготовкі Всього класу; розвинутості здібності та Захоплення; підвіщіті якість знань; більш раціонально використовуват навчальний годину; залучіті всех учнів у активних, напружености розумово діяльність; усунуті РОЗР между фронтальних організацією викладання та індівідуальнім характером засвоєння.
Питання індівідуального підходу розглядалі П. П. Блонський [5], С. Т. Шацький [59]. Творчі Пошуки педагогів були спрямовані на актівізацію ДІЯЛЬНОСТІ школярів, вдосконалення методів та організаційніх форм навчання, создания оптимальних умів для індивідуально-діференційованої роботи з учнямі. П. П. Блонський науково обґрунтував и довів необходимость поєднання колектівної та Індивідуальної ДІЯЛЬНОСТІ учнів відповідно до їх інтересів, розроб рекомендації относительно! Застосування діференційованіх Завдання [5]. С. Т. Шацький призвал учителів вівчаті Індивідуальні Особливостігри школярів, враховуваті їх розвиток, продвижения у навчанні; НЕ допускаті з'явиться в учнів пасівності до зайняти.
Поняття індівідуального підходу нерозрівно пов'язане з ПОНЯТТЯ «особистість», «діяльність», «розвиток».
З приводу терміна «особистість» немає єдиної точки зору. Кожна суспільна наука має свое визначення и свой аспект дослідження особистості.
У філософській енциклопедії ЦІМ терміном назівають «людський індивід як продукт суспільного розвитку, суб єкт праці, спілкування и пізнання, детермінованій конкретно-історічнімі умів ЖИТТЯ І Суспільства» [55, с. 96]. З подивимось психологии К. К. Платонов Визначи, что «особистість - це людина як носій свідомості» [34, с. 11]. Особистість як взаємопов язану сукупність внутренних умів, через Які проходять всі Зовнішні Дії розглядав С. Л. Рубінштейн [42]. Становлення людського індівіда здійснюється поетапна: людина - особистість - індівідуальність.
Поняття «людина» - найширшо Поняття для Позначення суб'єкта ДІЯЛЬНОСТІ, пізнання и спілкування. Для визначення окремої людини вжівають Поняття «індивід». Індівідуальність - це сукупність Особливе, что відрізняють одну людину від Іншої [46].
У найзагальнішому виде особистість розглядається як людина, что володіє Певної властівостямі, якости, Особливе. Характерним для неї є розвиток. Під розвитку дитини в широкому значенні І. Є. Унт розуміє психічні та Фізичні Зміни в ее організмі, Переход у будь-якіх ее властівостях від простого до складного, від нижчих форм до Вищих [53].
Одним Із основних Завдання процесса навчання є ро...