слухати одне одного, брати доля в спільній работе - и оцінюваті вміння учнів в цьом плане [22,104]. Спільна робота школярів на уроці породжує между ними отношения, Які характеризуються багатьма ознакой, Які властіві Стосунки у будь-Якій колектівній работе. Ставленого шкірного учасника до своєї роботи як до комунальної, вміння УЗГОДЖЕНО діяті вместе с іншімі для Досягнення комунальної мети, взаємна підтримка и в тій же година вімоглівість одна до одного, вміння критично ставити до себе, оцінюваті свой особистий успіх чи невдача з позіції зведення Структури навчальної ДІЯЛЬНОСТІ. Для того, щоб ЦІ возможности уроку реалізуваті практичність, вчителю необходимо створюваті на протязі уроку ситуации, в якіх у учнів би була можлівість спілкування между собою [22,116].
Отже, підводячі итоги можна Сказати, что урок, на якому діти відчувають удовольствие и радість від успішно віконаної комунальної роботи, Який пробуджує самостійну мнение и віклікає сумісні переживання учнів, спріяє їх моральне виховання. Для Виявлення уровня сформованості моральних якости школярів нужно використовуват різноманітні методи, Такі як методи формирование моральної поведінкі, методи формирование моральної свідомості та стимулювання моральних почуттів и мотівів поведінкі, а такоже форми виховної роботи: Проводити Бесідам з учнямі на Моральні тимі, розшірюючі тім самим від класу до класу Моральні уявлення и знання, збагачуваті їхній життєвий досвід, формуваті колектівізм и взаємодопомогу.
2. Особливості организации морального виховання дитини в условиях сім ї
.1 Традиції морального виховання в українців
Традиції родинного виховання Складанний Упродовж багатьох століть и зміцнюваліся в ході історічного розвитку людства. З давніх-давен українці розглядалі сім ю и рід як святиню, а виховання дітей - святий обов язок батьків: Завдяк вихованя в родіні народ продовжував собі у свои дітях, генерував свой національний дух, характер, менталітет, традіційну родинно-побутову культуру.
С. С. Пальчевський позначають: «Батьки - найперші вихователі - мают Найбільший и найсільнішій Вплив на своих дітей. Ще Ж.-Ж. Руссо відзначав, что Кожний Наступний вихователь впліває на дитину менше, чем Попередній. Батьки є тім попереднім по відношенню до останніх: вихователя дитсадка, вчителі початкових класів и вчителів-предметників, - Яким самою природою Надано предпочтение »[18,366].
В сім ї закладаються основи формирование особистості. Сім я пов язана кровно и батьківщину відносінамі, поєднуючі подружжя, дітей и батьків, про єднує одночасно два, три, а Інколи ї Чотири поколение: батьку й мати, бабуся й дідусь, онуки й правнуки.
С. С. Пальчевський підкреслював, что у сім ях усіх станів виявлялася велика турбота про виховання дітей. У Народі вона найчастіше будувать за принципом «роби як я», тобто в основу сімейного виховання БУВ покладений авторитет батьків, їх справи и вчінкі, сімейні традиції. Зразки БУВ батьку, глава сімейства. Его приклад, як правило, наслідувалі хлопчики, дівчатка найчастіше Навчаюсь в матері.
Оскількі селянські сім ї нерідко переслідувало всіляке горе - пожежі, голод, хвороба и передчасно старість - діти втрачалі батьків, Залишани сиротами. Тоді виховання дітей здійснювалось всім «миром», общиною, а Інколи ї зовсім стороннімі людьми, Яким віддавалі сиріт в учні. При цьом чітко виявляв народна педагогіка з усіма традіційнімі правилами и уявленнямі про добро и зло, допустиме ї заборонене. [18,377]
Ю. І. Луцик позначають, что в українських родинах дітей всегда вчились, что людина невіддільна від свого народу, нації. Головня охоронцем ладу в родинах та суспільних взаємінах БУВ звичай. ВІН зобов язували шкірного члена роду досконало вівчаті и знаті свой родовід до СЬОМИЙ колена. Людину, яка не знала історії свого роду, вважаться безрідною. Повага і любов до свого роду, рідної землі, національніх звічаїв и традіцій починает з поцінування писемності пам яток, переказів, предметів побуту, портретів, сімейних реліквій та других матеріалів про життя предків [12, 78].
Дбаючі про майбутнє дітей, як писав І. В. Зайченко, бацьки усвідомлювалі, что Передумови успішного виховання є духовний зв язок между поколіннямі. Тому в батьківщину середовіщі формуван Такі якості, як повага до старших, милосердя, доброта, щирість.
Однією з найбільшіх доброчинностей вважаться любов и повага до батьків. У багатьох родинах БУВ звичай «віддаваті чолом», тобто цілувати руку Батько і родичам. Змалечку прівчалі дітей молитися за батьків и за всю свою сім ю [9,308].
вихованя дітей у сім ї опікувалась в основному мати. Роль матері в моральному батьківщину віхованні є неперевершений...