авчання читання, бо воно являє собою максимально розгорнуту форму читання, при якій відточуються всі прийоми читання, розвивається «пильність» до всіх сигналам, що походить від тексту; воно практикується зазвичай на невеликих за обсягом текстах певною мірою труднощі, оскільки головне завдання - якісна сторона читання, повнота і точність розуміння.
При ознайомчому читанні метою є вилучення основної інформації (приблизно 70%), при цьому робиться ставка на відтворює уяву читача, завдяки якому підбираються великі за обсягом тексти і тоді вступає в силу мовна надмірність. Навички, набуті при вивчає читанні, використовуються при ознайомчому читанні.
Нарешті, просмотровое читання, в результаті якого читач отримує саме загальне уявлення про змістовно-смисловому плані тексту: про що йде в ньому мова. У природному процесі комунікації цей вид читання виконує важливу роль: з великої маси друкованої інформації виділяється потрібний об'єкт читання, виключається необов'язкове і другорядне. Цей вид читання передбачає високий рівень сформованості вміння читання, розвинену здатність до обгрунтованого передбаченню зі скупих мовними та немовних засобам, велику швидкість сприйняття.
Деякі методисти (наприклад, професор Є. І. пасів) вважають, що ці види читання лише різні цілі використання читання. Існує й думка про те, що не слід виділяти надто багато видів інформативного читання і досить розрізняти вивчаюче і пошукове види читання (Р. К. Міньяр-Белоручев).
Існує і багато інших класифікацій видів читання. В основу кожної з них кладуться різні принципи. Так, одні автори поділяють читання на види за психологічним особливостям їх сприйняття: перекладне - беспереводное, аналітичне - синтетичне; інші автори за умовами їх виконання: самостійне або несамостійне, підготовлене - непідготовлене і т. д.
Синтетичне читання - читання, при якому увага читаючого повністю або головним чином зосереджена на змісті, причому це зміст сприймається синтезовано і швидко.
Аналітичне читання - читання, при якому увага читаючого частково відключається на мовне оформлення тексту, звідси це читання протікає набагато повільніше.
Синтетичне читання вчить розумінню простих текстів, без застосування аналізу та перекладу. Аналітичне читання служить засобом розуміння більш складних текстів, що включають окремі труднощі, які можуть бути подолані тільки за допомогою читання та перекладу. Раніше вважалося, що починати навчання треба з аналітичного читання, тому воно є базою для синтетичного. Але такий підхід виявився неефективним, тому в цьому випадку учні не вчаться читати без словника, не довіряють своїм знанням, переводять весь текст поспіль, навіть прості речення, не вміють користуватися мовної здогадкою.
Починати вчити синтетичному читання виявилося ефективнішим, тому учні опановують умінням розуміти уривки з тексту, не вдаючись до допомоги словника і, таким чином, читання більш складного тексту протікає нормально, без болісної дешифрування. Незнайомий мовний матеріал може зустрітися і в процесі синтетичного читання, який не повинен перешкоджати розумінню.
У процесі читання з елементами аналізу школярі вчаться долати мовні труднощі і, таким чином, осягати зміст тексту.
Взаємозв'язок синтетичного та аналітичного читання проходить червоною ниткою через всі етапи аналітичного читання. Аналіз ніколи не існує окремо від синтезу. По суті, ми частіше стикаємося з синтетичним читанням, бо процес читання проходить 3 фази сприйняття: первинний синтез, аналіз і вторинний синтез. Учні читають новий текст і, спираючись на відомий мовний матеріал, з'ясовують його загальний зміст. Потім вони аналізують невідомі мовні одиниці, а потім знову відбувається синтетичне читання, тому в результаті аналізу створені передумови для безпосереднього розуміння читаного. Розуміння на цьому ступені, природно, більш глибоке і точне, завдяки аналізу.
Перекладне і беспереводное види читання особливо тісно пов'язані з рівнем оволодіння іноземною мовою учнями. Часто плутають поняття «перекладне і беспереводное читання» і «синтетичне і аналітичне читання», ставлячи між ними знак рівності. Тим часом психологічно це зовсім різні явища.
Обсяг поняття «аналітичне читання» ширше обсягу поняття «перекладне читання». У разі аналітичного читання суттєвою ознакою є деталізуюче сприйняття тексту. Перекладне читання має місце тоді, коли учень змушений для розуміння читається переводити весь текст, а не окремі важкі для нього місця. У цьому випадку не можна говорити про читання у власному розумінні слова. Беспереводное читання, а вірніше - розуміння читаного, може мати місце на будь-якому етапі навчання. Для цього текст повинен бути доступний учням за змістом і формою, тобт...
