внюють лексикон словотворчими формами. У процесі подібних вправ уточнюється структура значення складових слів, оволодіння значенням морфем, системою граматичних значень, закріплення зв'язків між словами (Серії ігор: «Хто самий уважний?», «Знайди помилку», «Живе слово» і т.д.). Опис ігор приведено в методичному посібнику Т.В. Філічева і А.В. Соболєвої (1997).
Для уточнення і розвитку лексичного значення слова, яке передбачає виділення та усвідомлення основних аспектів структури, дітям пропонуються різноманітні мовні вправи, як правило, в ігровій формі, із застосуванням наочності.
Так, уточнення денотативного компонента значення відбувається в процесі введення нових слів, співвідношення їх з безпосередніми предметами, ознакамиі, діями і їх зображеннями, при обов'язковому виділенні істотних якостей (буряк червона, кругла, смачна), частин предмета, його функціонального призначення (буряк використовують в їжі, варять борщ), місця розташування (буряк росте на городі, у землі) і дій предмета (буряк росте).
Н.В. Серебрякова і Л.Г. Парамонова (1986) вказують також на необхідність формування у дітей усвідомлення умовності зв'язку слова і предмета, розчленування у свідомості дитини образу предмета і позначає його слова, за допомогою завдання і «перейменування предмета» (за Л.С. Виготським).
У зв'язку з вираженими труднощами у дітей з ЗПР в області розуміння і використання узагальнюючих слів, особливої ??уваги потребує формування концептуального аспекту значення слова.
Робота над узагальнюючими словами починається з виявлення знань дітей про узагальнюючому слові, про предмети, які об'єднуються однією назвою. За допомогою наочності закріплюється співвідношення узагальнюючого слова і слова, що позначає конкретні предмети, що відносяться до цієї категорії. (Зразкові завдання і вправи, дидактичні ігри «Уточни слово», «Дай загальну назву», «Дай три назви і більше», «Знайди по дії», «переберуся ляльок», «Що зайве?»; Відгадування загадок на узагальнюючі слова з називанням функціонального значення, місцезнаходження, ситуації, в якій найчастіше знаходиться предмет; диференціація східних узагальнюючих слів; пояснення значень слів т.д.).
Для розвитку вміння сприймати предмети в сукупності ознак, що дуже важливо майбутнім школярам (для вирішення завдань, відгадування та складання загадок, для правильного опису сюжетної картини тощо), пропонуються ігри, озброює дітей способами розпізнає спостереження (наприклад, «Вгадай за описом»), і, навпаки, в знаходженні предмета шляхом виключення ряду ознак («Купи мені м'яч не синій, а маленький», Д / і «За покупками в магазин»). Опис даних ігор можна знайти в роботі Г.С. Швайко (1988).
Сукупність усіх ознак предметів уточнюється і активізується також при складанні та вигадуванні дітьми загадок, але, обов'язково, після накопичення дітьми обов'язкового досвіду в розгадуванні загадок, розширення пізнавальних можливостей, усвідомлення того, що для складання загадок необхідно виділити суттєві ознаки предметів і явищ.
При актуалізації словника необхідно пам'ятати про механізм актуалізації слів, які передбачає навчання пошуку слів з опорою на позамовні чинники (аналіз ситуації спілкування в різних аспектах) і внутрімовні (вибір слова по семантично, морфологічно, звуковим і ритмічним ознаками , облік мовного ко...