авчими актами.
Як вказувалося вище, основною метою функціонування систем дистриб'юції є виконання замовлень кінцевих споживачів з можливо більш високим рівнем якості. Якість сервісу дистрибутивної системи (зокрема, такий найважливіший показник, як швидкість виконання замовлення) безпосередньо залежить від числа ланок системи і рівнів запасів у них. Якщо скористатися таким показником сервісу як ймовірність задоволення замовлення покупця зі складу (при фіксованому часу доставки), і прийняти при ймовірності 95% рівень запасу за одиницю, то для поліпшення рівня сервісу до 98%, необхідно збільшити рівень запасів у складській системі вдвічі, а логістичні витрати при цьому зростуть майже на 20%.
Скорочення часу доставки товарів споживачам в деякій локальній території вимагає значного збільшення числа складів у дистрибутивної мережі. Так скорочення часу доставки ГП в два рази вимагає майже п'ятикратного збільшення кількості складів. З іншого боку зростання числа складів різко збільшує логістичні витрати.
Проведений аналіз моделей і методів дистрибуції показує, що при синтезі ЛЗ «виробник - система дистрибуції - споживач» важливу роль відіграють два моменти:
співвідношення рівня сервісу дистрибуції та логістичних витрат;
кількість і цілі логістичних посередників у дистрибутивної мережі.
З одного боку, стратегічною метою виробника є максимальне задоволення споживача якістю товару і сервісом дистрибуції. Кількісними показниками - критеріями, що виражають цю мету, є, наприклад, максимум частки ринку, максимальний обсяг продажів або величина акціонерного капіталу фірми (ринкової вартості акцій).
З іншого боку, підвищення якості дистрибуції неминуче пов'язане із зростанням логістичних витрат і, отже, зростанням ціни товару, що в свою чергу може привести до зменшення частки ринку збуту або обсягу продажів. Таким чином необхідно досягнення певного компромісу між рівнем сервісу дистрибуції і величиною логістичних витрат за рахунок оптимізації організаційної структури, транспортування та управління запасами товарів в дистрибутивної мережі.
Крім того необхідно враховувати, що виробники та логістичні посередники (транспортні компанії, оптові та роздрібні торговці та інші ЗЛС) хоча і кооперують діяльність по задоволенню попиту кінцевого споживача, можуть мати різні точки зору щодо способів досягнення цих цілей . До того ж як виробники товарів, так і логістичні посередники прагнуть отримати прибуток, загальна величина якої в системі дистриб'юції повинна бути поділена між ними, що може з'явитися причиною конфлікту.
Беручи до уваги викладені вище міркування, у персоналу логістичного менеджменту фірми виникає комплекс завдань з координації та оптимізації функціонування системи дистриб'юції, а саме:
· координація роботи логістичних посередників;
· створення інтегрованих з виробником ДП дистрибутивних каналів і мереж, що дозволяють мінімізувати логістичні витрати при забезпеченні необхідної якості логістичного сервісу в дистрибуції;
· оптимізація планування, контролю і регулювання рівнів запасів ГП в дистрибутивної мережі;
· оптимізація організаційної структури та кількості ЗЛС в дистрибуції;
· оптимізація пара...
