ьки Даші та ін.).
Як і раніше зберігається інтерес до експериментування з музичними і немузичними звуками: діти вивчають можливості звучання різних предметів (дерев'яних паличок, брусочків, металевих ложечок, ємностей, наповнених різним сипучим матеріалом і по-різному звучать) і найпростіших музичних інструментів. Поступово розширюються уявлення дітей про музичні інструменти і можливості гри на них. Діти знайомі з багатьма інструментами ударної групи - барабаном, бубном, брязкальцем, дзвіночком, металофоні та ін. Вони розрізняють їх за зовнішнім виглядом, тембром звучання, можуть самостійно озвучувати їх, використовуючи в іграх [11, с. 88].
Діти, починаючи з четвертого року життя проявляють емоційну чуйність на музику, розрізняють контрастне настрій музики, вчаться розуміти зміст музичного твору. У них починає накопичуватися, хоча і невеликий, музично-слухацький досвід, спостерігаються музичні переваги, закладаються основи музично-слухацької культури. У процесі сприйняття діти можуть, не відволікаючись, слухати музичний твір від початку до кінця. Розвивається диференційованість сприйняття: діти виділяють окремі виразні засоби (темп, динаміку, регістри), зміною рухів реагують на зміну частин у двухчастном музичному творі, починають розрізняти найпростіші жанри - марш, танечну, колискову.
У процесі музичної діяльності активно розвиваються основні музичні здібності (відчуття ладу, проявом якого є емоційна чуйність на музику, відчуття ритму). Продовжується розвиток музично-сенсорних здібностей: діти розрізняють контрастні звуки по висоті, динаміці, тривалості, тембру (при порівнянні знайомих музичних інструментів).
Накопичується досвід виконавської музичної діяльності. Всі види музичного виконавства починають розвиватися більш активно. Діти поступово оволодівають навичками виконавства в співі, ритміці, грі на елементарних музичних інструментах. Зростає і вдосконалюється голосової та дихальний апарат. Діти з цікавістю слухають пісні у виконанні дорослих і з бажанням співають пісні спільно з дорослим і самостійно, передаючи своє емоційне ставлення. У них розвиваються і стають більш стійкими співочі навички, з'являються улюблені пісні.
Завдяки розвитку опорно-рухового апарату рухи під музику стають більш ритмічними і координованими. Діти краще орієнтуються в просторі, рухаються під музику більш впевнено і більш виразно, адекватно характеру і виразним особливостям музичного твору. За допомогою рухів діти здатні передавати зміни в динаміці, темпі, регістрах. Розширюються уявлення дітей про танцювальних жанрах (танечна, полька), збільшується запас танцювальних рухів. Образно-ігрові руху, застосовувані в сюжетних іграх і при обіграванні пісень, стають більш виразними і пластичними. Спостерігаються і творчі прояви дітей у співі, іграх, вільних танцях.
Інтерес до гри на дитячих музичних інструментах стає більш стійким. Збільшується запас уявлень про елементарні музичних інструментах, удосконалюються навички гри на них.
Діти із задоволенням беруть участь у різних видах і формах музичної діяльності (в самостійній музичній діяльності, святах, розвагах) [11, с. 94].
Проблема розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку хвилювала багатьох педагогів і психологів, які розглядали це розвиток у різних видах дитячої музичної діяльності: сприйнятті, виконавстві, творчості, музично-освітньої діяльності.
Існуюча в Україні система музичного виховання, розроблена Д.Б. Кабалевским, побудована на визнанні провідної ролі сприйняття музики.
В основу системи дошкільної та музичного виховання лягли праці В.Н. Шацької, Б.В. Асафьева, Т.С. Бабаджан, Ю.А. ДВОСКІНА, Т.А. Вількорейской, Е.М. Кершнер, Н.А. Метлова, А.В. Кенеман, М.А. Румер, С.Н. Бєляєвої-Екземплярський, Б.М. Теплова і багатьох інших педагогів і психологів.
Н.А. Ветлугина розробила багато найважливіші проблеми музичного виховання дітей: розвитку творчості, самостійної музичної діяльності, навчання співу, узагальнила, систематизувала провідні напрямки досліджень музикантів-педагогів, психологів, створила свою школу учнів, які продовжили вивчення різних аспектів теорії і методики музичного виховання дітей. Серед учнів Н.А. Ветлугиной І.А. Дзержинська, Я. Бірзнопс, А. Вайгене, М .Вікат, Т.В. Вовчанська, С.В. Акишев, Р.А. Єгорова, Р.Т. Зінич, В.В. Іщук, А. Катінене, Л.Н. Коміссарова, Е.Ф. Корою, Е.П. Костіна, К.А. Лінкявічус, М.А. Медведєва, Н.А. Чичеріна, А.І. Шелепенко, С.М. Шоломович та ін.
Отже, розвиток музичних здібностей здійснюється через всі види музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично-освітня діяльність).
Однак, не можна не враховувати положення психології про пр...