лив на фізичний розвиток. Тривала ходьба під час прогулянки вимагає від дітей певної витримки, організованості та витривалості.
При проведенні прогулянки за межами дитячого садка обов'язковою є підготовка до прогулянки. Під час підготовки вихователь повинен: визначити вид прогулянки, встановити мету, розробити маршрут, ознайомитися з ним, вибрати місце проведення, визначити витрати часу на прогулянку, розробити завдання, намітити види діяльності учасників, скласти конспект прогулянки. Також необхідно попередити батьків вихованців про прогулянку заздалегідь, щоб одяг та взуття дітей відповідали погоді; повідомити дітям мета прогулянки, розповісти про маршрут і завданнях, вказати порядок проходження по маршруту, провести інструктаж по ТБ. [12 с.70]
Таким чином, можна зробити висновок про те, що в процесі виховно-освітньої роботи під час прогулянки закладені великі потенційні можливості для всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. При правильному плануванні та організації, на прогулянці представляються унікальні умови для всебічного розвитку дошкільника, повною мірою задовольняються його потреби в активних рухах, самостійних діях при ознайомленні з навколишнім світом. Чим більше діти стикаються з природою, тим ефективніше проходить навчання і формується усвідомлене ставлення до всього живого. Прогулянки дають можливості не тільки для оздоровлення і загартовування, а й збагачення розуму враженнями, а душі дитини - красою і світлими почуттями. Використання ігр та практичних завдань на прогулянці розвиває спостережливість дітей, активізує їх розумову діяльність.
1.3 Методика організації прогулянки з дітьми старшого дошкільного віку
Сучасні програми дошкільної освіти передбачають вирішення програмних освітніх завдань як в рамках безпосередньої освітньої діяльності, так і при проведенні режимних моментів. Тому прогулянка в старшому дошкільному віці обов'язково повинна включати рішення програмних освітніх завдань.
Зміст освітньої роботи в старшій групі дитячого садка охоплює наступні освітні області: соціально-коммуникативной розвиток; пізнавальний розвиток; мовленнєвий розвиток; художньо-естетичний розвиток; фізичний розвиток. Більш докладно зміст кожної області розглядалося в частині 1-1 даної глави.
У частині 1-2 цієї ж глави була розглянута прогулянка як спосіб організації освітньої діяльності в ДОП, де були детально розглянуті структурні компоненти прогулянки (спостереження в природі, ігри, праця). У даній частині розділу будуть розглянуті методологічні основи організації прогулянки з дітьми старшого дошкільного віку.
Спостереження на прогулянці в старшій групі дитячого садка
У ході систематично проведених спостережень, заздалегідь планованих педагогом, у старших дошкільників відбувається одночасне оволодіння розумовими та практичними діями. Щоденні спостереження на прогулянці збагачують уявлення дітей про світ природи, людей (їх праці, взаємовідносин), збагачують дитячі естетичні уявлення. [13 с.4]
Традиційно матеріал спостережень у природі розподіляють за порами року: осінь, зима, весна, літо. Метою цих спостережень є формування конкретних уявлень про кожному сезоні. [4,5]
При проведенні сезонних спостережень у природі в старшій групі дитячого садка потрібно закріплювати уявлення дітей про те, що сезонні зміни в природі впливають на життя рослин, тварин і людини; вчити виділяти характерні ознаки сезону (вітер, дощ, похолодання - осінь, холодно, сніг, хуртовина - зима, сонце пригріває, день став довшим - весна, йде дощ, веселка, грім, сонце пече, жарко - літо); вчити дітей самостійно робити висновки про закономірності і взаємозв'язки в природі: подув вітер - посилився листопад, після дощу виглянуло сонечко - з'явилася веселка, сонце пішло за хмаринку - пропали тіні. При спостереженні природних явищ, дітям необхідно пояснювати причину їх виникнення. Правильно буде привчати дітей спостерігати за погодою, пов'язуючи спостереження з їх особистим досвідом і діяльністю: закріплювати знання про те, як треба одягатися на прогулянку в залежності від погоди, які взяти іграшки, які організувати гри. [20 с.70-75]
Для успішного досягнення поставленої мети вихователю потрібно продумувати і використовувати спеціальні прийоми, що організують активне сприйняття дітей: задавати питання, пропонувати обстежити, порівнювати об'єкти між собою, встановлювати зв'язки між окремими об'єктами і явищами природи. Систематичне використання спостереження в ознайомленні з природою привчає дітей придивлятися, помічати її особливості і призводить до розвитку спостережливості, а значить, вирішенню однієї з найважливіших завдань розумового виховання. У спостереження також необхідно включати знайомств...