ються після відповідних їм дієслів тільки один раз, щоб читач зрозумів, що робити з відповідним інгредієнтом.
Морфологічний рівень організації тексту дискурсу - значний критерій, що дозволяє легко відрізнити кулінарний дискурс як такої. О.Д. Митрофанова відзначає відносно велику консервативність і постійність морфології в порівнянні з лексикою і синтаксисом і протиставляє стилістичну значимість і стильову диференційованість морфологічних категорій, свобода вибору яких проявляється на тлі загального граматичного узусу, тому можна говорити про стильовий варіативності, стилістичної специфіці морфології [15, с. 49].
Отже, морфологія тексту кулінарного рецепта - це його відмітна риса, та інші види тексту не є з ним подібними. Усередині кожного рецепта спостерігається сталість форм дієслів, що описують процес приготування. Так само спостерігається невелика кількість повторень у випадку, коли необхідно послатися на продукт, над яким вже відбувалися дії раніше.
Ми помітили, що в тексті російськомовного рецепта проявляється тенденція до використання великої кількості пасивних дієприкметників, наприклад очищену картоплю покласти в каструлю [24], додати дрібно нарізану зелень [23], збите тісто вилити у форму [26 ], які вказують на попереднє дію над даним продуктом. У деяких текстах опускається пропозицію з описом самого цієї дії, і виходить, що кожен етап приготування описаний за допомогою одного лише причастя, що йде як би після пропозиції, яке не було вказано.
Розподіл частин мови в даному виді дискурсу йде нерівномірно: іменники представлені в блоці Інгредієнти raquo ;, тоді як у блоці Спосіб приготування вони використовуються нарівні з дієсловами. Це можна пояснити тим, що блок Інгредієнти грає інтродуктівную роль і несе інформацію про зміст, ніж про якостях продуктів і діях, які над ними слід здійснити. Розглянемо приклад:
г цукіні, 20 г вершкового масла, 4 ст. ложки лимонного соку, сіль. Масло викласти з жароміцних керамічний посуд і розтопити його. Цукіні нарізати тонкими скибочками, покласти в масло, посолити за смаком, полити лимонним соком. Посуд накрити кришкою. Готувати на повній потужності близько 5 хв. Готову страву потримати у вимкненій мікрохвильовці 1-2 хв. Можна подавати і гарячим, і холодним.
Як видно, займенники використовуються досить рідко [23], а саме 1 раз.
. 3 Синтаксичний і прагматичний (комунікативний) рівні організації тексту
Чарльз Морріс визначає прагматику як вчення про відношення знаків до їх інтерпретаторів, т. е. до тих, хто користується знаковими системами [16].
Будь-який текст є комунікативним, оскільки несе в собі інтенцію передати або відобразити яку-небудь інформацію. У будь-якому тексті простежується інтенція відправника поділитися своїми знаннями, таким чином, цей намір автора робить текст комунікатівним, прагматичним і спрямованим на взаємодію. Говорячи про дискурсі кулінарного рецепта, ми відзначимо, що він спрямований на взаємодію, спілкування автора і читача. Однак це взаємодія одностороннє і провідним в ньому виступає автор кулінарного рецепта [3].
Одержувач прагне витягти інформацію з повідомлення і, розуміючи мету відправника, вступає в прагматичні відносини з текстом. Ступінь впливу тексту на одержувача різна і варіюється залежно від того, як автор рецепта викладає свої думки. Якщо текст написаний переважно нейтральним або офіційною мовою, то читач не винесе нічого, крім інформації. Якщо автор схиляється до розмовної стилістиці, читач відчуває емотивні аспекти і переймає настрій, натхнення автора, реакція читача буде в такому випадку більш глибокою. Отже, факт того, що текст виробляє комунікативний ефект, говорить про те, що у даного дискурсу є прагматичний аспект.
Цільова установка автора кулінарного дискурсу полягає в передачі своїх навичок читачеві з метою поділитися своїми знаннями, прославитися, отримати за це винагороду у вигляді грошей та ін. Отже, від мети автора може залежати і його підхід до читача.
Прагматичний рівень організації тексту рецепта варіюється залежно від того, який перед нами вид кулінарного дискурсу [2]. Це означає, що якщо нам належить прочитати статтю з рецептом у кулінарному журналі, ми зауважимо, що рівень взаємодії відправника і реципієнта тексту буде достатньо високий, проте не такий високий, як у інтернет-блогерів і рецептів, складених ними, тому що велика кількість читачів і правила написання статей для журналів накладають обмеження на стиль написання. Рецепти, що показуються по телевізору, відрізняються нейтральністю прагматичного аспекту при його наявності: Здравствуйте. Сьогодні я покажу вам як готувати фаршировані перці. Для цього беремо: 800 гр. фаршу, 500 гр. болгарс...
