діяльності, значно поліпшується. Цей факт грає виключно важливу роль у підвищенні працездатності організму, т.к. судинні реакції забезпечують робочу гіперемію м'язів.
Дослідження фізіологічних змін при роботі граничної потужності у юних спортсменів показало, що частота серцевих скорочень зростала значно у більш молодих, хоча вони виконували роботу дещо меншою потужності, ніж більш старші школярі. Артеріальний тиск під впливом такої роботи, навпаки, підвищувався значно у більш старших учнів.
Фізіологічні особливості дітей, підлітків і юнаків, як зазначалося вище, повинні обов'язково враховуватися при підборі засобів фізичного виховання, виборі спортивної діяльності та дозуванні тренувальних і змагальних навантажень.
При виборі арсеналу тренувальних коштів та спортивної спеціалізації необхідно дотримуватися наступних методичних рекомендацій.
У молодшому шкільному віці необхідно удосконалювати координацію рухів, розвивати швидкість і стимулювати розвиток як рухової, так і серцево-судинної та дихальної систем організму. У зв'язку з цим їм рекомендуються заняття фігурним катанням на ковзанах, настільним тенісом, плаванням. З 9-10 років можна починати заняття акробатикою, спортивною гімнастикою, волейболом, баскетболом і іншими видами спорту. У 12-13 років можна почати займатися легкою атлетикою, бігом на ковзанах та лижах, футболом, хокеєм.
Старші школярі при хорошому стані здоров'я можуть бути допущені до занять практично будь-яким видом спорту. Обмеження в навантаженнях для них лише можуть становити дуже тривалі інтервали циклічної роботи, пов'язаної з високим показником розвитку витривалості. Таким чином, при виборі програм і дозування тренувальних навантажень з фізичної культури і спорту необхідно враховувати фізіологічні особливості і педагогічні аспекти вікових груп школярів.
При цьому необхідний облік їх фізичної підготовленості, функціонального стану і розвитку базових якостей з досить глибоким уявленням і аналізом індивідуальних особливостей зростаючого організму, починаючи з молодшого шкільного зростали закінчуючи періодом закінчення ними навчального закладу.
Об'єктивна оцінка рівнів підготовленості та стану школярів різного віку є не тільки першочерговим, а й найважливішим обов'язковою умовою в роботі з учнями загальноосвітніх установ з фізичного виховання та спортивного вдосконаленню.
Рухова активність і здоров'я людини.
Розповісти дітям, що стан здоров'я людини у великій мірі залежить від обсягу рухів. Якщо рухів мало, то така людина не може бути здоровим. Для підтвердження цього можна навести приклад погіршення здоров'я у людей, які добровільно або вимушено (Через хворобу) тривалий час лежали нерухомо. По-цьому, навіть для лежачих хворих пропонують виконувати фізичні вправи. Можна навести приклад хворих на інфаркт. Раніше вони тільки лежали по 40 днів по інфаркту та більшість хворих помирало. Зараз вже після 10-15 днів приступають до виконання вправ, і кількість видужали збільшилася. Також можна навести приклад космонавтів, у яких під час польоту в космос через невагомості утруднено виконання вправ. Раніше багато космонавти через це довго не могли відновитися після польоту і захворювали. Зараз для них створюють спеціальні пристосування, що дозволяють займатися фізичними вправами в умовах невагомості. Завдяки цьому стан космонавтів після польотів значно покращився.
Пояснити дітям, що з іншого боку, обсяг рухів не може бути дуже більшим, що також може призвести до погіршення здоров'я. Для цього можна навести приклад покосу у селі вручну, коли косарі трудяться практично цілий день. Таку роботу навіть дорослий дуже сильний і здорова людина може витримати не більше 2-х тижнів. Вказати, що найкраще займатися в день фізичними вправами (у т.ч. прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри тощо) 2-2,5 години на день. Для учнів III класів необхідно повністю вказати, якими формами рухової активності і в який час доби необхідно займатися. Врахувати при цьому ранкову гімнастику, уроки фізичної культури в школі, заняття у спортивних секціях, фізкультурні паузи і хвилини, прогулянки, рухливі ігри, самостійні заняття фізичними вправами.
Наші діти стали менше рухатися. Куди зникла рухова активність? З'явилися багатосерійні детективи по телевізору, хтось придумав В«тихі ігриВ», і діти - само послух! Грають в різні головоломки, нікому не заважають і, чого гріха таїти, радують дорослих тим, що і їм можна зайнятися своїми справами ...
Сьогодні рухова активність дітей - Проблема! У великому місті непросто дістатися до стадіону або басейну. Діти не займаються фізкультурою і тому, що немає умов, а умови повинні створювати батьки, закладаючи звичку з ранніх років.
З чого все починається? З чудового винаходу, яким є коляска. Там дуже міцно прив'язаний маленький чоловік. Нічого не скажеш, зручно! А тепер прикиньте сам...