я задоволення об'єктивних потреб і інтересів.
Принцип матеріальної зацікавленості знаходить своє вираження в оплаті по праці, в матеріальному заохоченні за кращі результати роботи (поточні премії та винагорода за підсумками року). Тому, система матеріального стимулювання складається з двох частин: гарантованої контрактом частини заробітку (виплачуваної протягом року в якості мінімальної гарантованої ставки - авансу) та оплати за кінцевими результатами виробництва, в залежності від кількості, якості продукції та рівня витрат на її виробництво.
Система матеріального стимулювання повинна забезпечувати, з одного боку, високий заробіток при досягненні високих показників роботи, поліпшенні якості продукції і зниженні витрат виробництва і, з іншого боку - матеріальну відповідальність за упущення.
Використання методів, форм і засобів матеріального стимулювання для залучення до сільськогосподарського праці і підвищення зацікавленості в його результатах буде ефективним, якщо воно правильно організовано. Тільки при якісній розробці системи матеріального стимулювання може бути досягнуто компромісне поєднання інтересів особистих, колективних та суспільних, і тим самим пом'якшити антагоністичні протиріччя між ними.
Форми, види та системи оплати праці. Форми і системи оплати праці встановлюють зв'язок між величиною заробітку і кількістю і якістю праці, обумовлюють певний порядок його нарахування Системи оплати праці являють собою сукупність правил і показників, що визначають співвідношення між кількістю праці і мірою винагороди за нього.
Зв'язок між нормуванням, кількісної та якісної оцінкою праці з його оплатою реалізується через тарифну систему, яка являє собою сукупність нормативних матеріалів, визначають рівень оплати праці різних груп працівників з урахуванням їх кваліфікації і умов виробництва. Вона враховує обов'язки працівників, кваліфікаційні вимоги до присвоєння розрядів залежно від складності та характеру робіт, їх різноманітності і рівня відповідальності. Основними-ми її елементами є тарифні ставки, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники.
Тарифна ставка - це абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій працівників за одиницю робочого часу. Вихідною є мінімальна тарифна ставка I розряду за найбільш проста праця.
Тарифна сітка представляє собою шкалу тарифних розрядів і тарифних коефіцієнтів, що встановлюють диференціацію в оплаті праці з урахуванням розряду роботи Коефіцієнт нижчого розряду дорівнює одиниці і відповідає роботам, виконання яких вимагає найменш кваліфікованої праці. Тарифні коефіцієнти наступних розрядів показують, у скільки разів відповідні тарифні ставки більше тарифної ставки I розряду Співвідношення між коефіцієнтами першого і найвищого розрядів називається діапазоном тарифної сітки.
У рослинництві і тваринництві традиційно використовуються шестирозрядна галузеві тарифні сітки, затверджені ще Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 17 Вересень 1986 № 1115 (табл. 1).
Таблиця 1
Тарифні коефіцієнти шестирозрядної сітки
(для господарств Нечорноземної зони) [2]
В
Розряд
Трактористи-машиністи
Роботи кінно-ручні й у тваринництві
Відрядники
В
повременщикам
В
Відрядники
В
повременщикам
В
1
В
1,00
1,00
1,00
1,00
2
В
1,13
1,12
1.07
1,07
3
В
1,27
1,26
1,14
1,14
4
В
1.42
1,42
1,24
1,24
5
В
1,60
1,60
1,38
1,38
6
В
1,80
1,80
1,58
1,57
В
Тарифікація в Відповідно до Довідника механізованих і ручних робіт у сільському, водному і лісовому господарстві. У тарифно-кваліфікаційному довіднику різні види сільськогосподарських робіт поділяються на ...