ідлітка В«групи ризикуВ» по наступних позиціях:  
 В· участь учня у громадському житті класу; 
  В· прийнятні (Позитивні) якості особистості; 
  В· взаємини з однолітками; 
  В· досягав уподобання (чим любить займатися у вільний час); 
  В· яке вплив сім'ї; 
  В· мають Чи місце конфлікти в класі та їх причини; 
  В· яка робота проводилася з підлітком і наскільки результативно. 
  Соціальний педагог: 
  В· призводить всі відомості в систему; 
  В· проводить консультації, співбесіди з підлітком, родиною, однокласниками, вчителями-предметниками; 
  В· відвідує уроки, на яких виникають проблеми; 
  В· ставить соціальний діагноз; 
  В· привертає до співпраці психолога, спільно з яким, у разі необхідності, приймається рішення про направлення підлітка на реабілітацію до відповідних установи. 
				
				
				
				
			 В  
В   
 Заступник директора з виховної роботи (ВР) у разі відсутності позитивного результату роботи, проведеної класним керівником, соціальним педагогом і психологом організовує педконсіліум за участю вчителів-предметників, класного керівника, соціального педагога, психолога. 
  Директор школи здійснює координацію зусиль всіх перерахованих вище учасників взаємодії; в разі необхідності приймає рішення: 
  В· про запрошенні підлітка з батьками на засідання Ради з профілактики; 
  В· клопотанні перед ПДН про складання протоколу на батьків у разі ухилення від виконання батьківських обов'язків; 
  В· напрямку підлітка на Комісію у справах недосконало літніх; 
  В· винесенні питання на педрада для обговорення та прийняття колегіального рішення (9.104). 
    5. Технології роботи з дітьми групи ризику  
   Кожна з виділених складових роботи соціального педагога повинна бути забезпечена своїми соціально-педагогічними технологіями, які відповідно можна розділити на дві групи: 
  В· організаційні соціально-педагогічні технології; 
  В· соціально-педагогічні технології індивідуальної роботи. 
  Організаційні соціально-педагогічні технології. У цілому вони спрямовані на виявлення дітей групи ризику, діагностику їх проблем, розробку програм індивідуально-групової роботи та забезпечення умов їх реалізації. Ці функціональні напрями діяльності соціального педагога обумовлюють необхідні етапи і складові соціально-педагогічної технології. 
  1. Формування банку даних дітей і підлітків групи ризику. 
  Дана функція виділяється у діяльності соціального педагога як ключова, оскільки дозволяє організувати взаємодію різних структур, які вирішують проблеми неповнолітніх. 
  Ініціатива створення цілісного банку даних повинна належати соціальному педагогу і здійснюватися ним спільно з інспекторами відділів попередження правопорушень неповнолітніх, дільничними інспекторами органів внутрішніх справ, з представниками органів опіки та піклування управління освіти, соціального захисту...