ання правильної філософської трактування текстів, який передається від автора, тобто в Зокрема від самого оповідача - від Крішни, по ланцюгу учнівської наступності від вчителя до учня. І ця передача єдино правильного коментаря є гарантією того, що цей твір не буде зрозуміле якось неправильно, не так як його розумів сам оповідач. І цей метод передачі знання від вчителя до учня як раз гарантує, що ми зможемо дізнатися і зрозуміти БГ в такому вигляді, в якому вона була розказана спочатку.
Інший момент або складність, з якою стикатимуться ті хто переводять БГ, це те що санскрит досить складну мову. Для сучасних вчених-лінгвістів, які займаються мовами професійно потрібно близько тридцяти років, щоб добре вивчити санскрит, всі його тонкощі, граматику. І часто якщо людина не береться за його вивчення з дитинства в Індії, то потім йому складно нагнати цю прогалину. Одне з особливостей санскриту полягає в тому, що досить багато слів мають багато значень, наприклад близько 20, причому ця кількість може зростати в Залежно від того з яким словом використовується дане слово, де воно знаходиться у реченні, в якому контексті, тому чисто літературно можна перекласти різноманітним чином якийсь певний вірш і для того, щоб перевести правильно потрібно розуміти як самі терміни, визначені філософські слова, так і загальну філософську концепцію в цілому.
З іншого боку можна перевести правильно, що саме по собі досить складне завдання, але зазвичай самого тексту недостатньо, щоб зрозуміти ту філософську концепцію, яку він висловлює, тому для цього існують коментарі на такі філософські твори як БГ. І ведична традиція передбачає вивчення ведичної філософії: по перше під керівництвом вчителя, який знає досконало цю філософію, і в других за допомогою коментарів попередніх ачарьев, попередніх видатних вчителів-науковців ведичної традиції. І ці коментарі повинні відповідати коментарями попередніх видатних вчителів, вчених або ачарьев. І якщо розглядати, у відповідності з цими умовами, різні переклади та коментарі до БГ, то цим умовам відповідає тільки переклад, який виділяється серед інших перекладів - це переклад А.Б.С. Прабгупади В«Бхагавад-Гіта як вона єВ». Власне, в самій назві вже виражена ця ідея - переклад та коментар дається не так як розуміє це автор, а так як розуміє це сам оповідач - Крішна. І сама БГ дає вказівку на те як її потрібно вивчати, тобто на основі самої БГ можна зробити висновок як необхідно підходити до її вивчення. У БГ, в 4 чолі, в 4 вірші говориться: В«Сьогодні я повідомляю тобі цю стародавню науку самоусвідомлення бо ти мій відданий і друг, і тому ти зможеш осягнути трансцендентну таємницю цього знання В». Тобто тут сам оповідач говорить, що необхідною умовою того, щоб людина зрозуміла його і відповідно зрозумівши він передав це знання далі, є те, що він повинен бути відданим і другом Бога - в іншому випадку він не зможе зрозуміти всі труднощі ведичної філософії.
Також у попередньому, під другому вірші Кріш...
