но визначений, тобто об'ємом лексико-семантичної парадигми, що формується одиницями, які передають цей концепт у мові або в мовах. У першому ж наближенні виділяються концепти-автохтони, абстрагіруемие від значень своїх конкретних мовних реалізації, що містять у своїй семантиці і В«предметніВ», та етнокультурні семи, і протоконцепти - В«універсальні концептиВ» [9, 53, 291], В«НоеміВ» [48 , 6], абстрагіруемие від невизначеного числа мовних реалізації та забезпечують еталон порівняння, необхідний для міжмовного зіставлення і перекладу. Останні власне концептами не є, оскільки їх семантика містить лише один ряд ознак - предметний; вони по суті еквівалентні поняттями, а концептами можуть стати лише при реалізації: свого потенційно культурного компонента, що теоретично можливо лише при подальшому розширенні інтервалу абстракції, скажімо В»при зіставленні мови землян з яких-небудь інопланетним мовою, якщо такий коли-небудь виявиться. У більш-менш В«чистому виглядіВ» В«універсальні концептиВ» представлені в науковому свідомості у вигляді етичних термінів і логічних операторів: ласкаво-зло, добре-погано-байдуже і пр. У свою чергу автохтонні концепти можуть бути не тільки внутрішньомовними. моноглосснимі, вони можуть бути абстраговані від лексичних одиниць двох і більше мов, що утворюють Культурному суперетнос, - бути поліглосснимі. як, наприклад, В«граничні поняттяВ» західної та східної лінгвокультур [39].
Eще одним критерієм раpграніченія лігнгвокультурних концептів є, очевидно, їх приналежність до сфери знання/свідомості, яку вони обслуговують. Звичайно, національної науки немає, як немає національної таблиці множення В»(А. Чехов), однак є цілком конкретні лексичні одиниці,В« подальше значення В»яких утворює змістовну основу етичних, психологічних, логічних і релігійних термінів-В« духовних цінностей В», які, безумовно , можуть бути етнокультурно зазначеними як у межах одного мовою, так і в межах міжмовної наукової парадигми - стилю мислення.
Отже, в лінгвістичному розумінні концепту намітилися три основні підходи. По-перше, в самому широкому сенсі до числа концептів включаються лексеми, значення яких складають зміст національної мовної свідомості і формують В«наївну картину світуВ» носіїв мови. Сукупність таких концептів утворює концептосферу мови [27], в якій концентрується культура, нації. Визначальним у такому підході є спосіб копцептуалізаціі світу в лексичній семантиці, основним дослідницьким засобом - концептуальна модель, за допомогою якої виділяються базові компоненти семантики концепту і виявляються стійкі зв'язки між ними [30, 29]. У число подібних концептів потрапляє будь-яка лексична одиниця, у значенні якої проглядається спосіб (форма) семантичного уявлення. По-друге, у більш вузькому розумінні до числа концептів відносять семантичні освіти, відмічені лінгвокультурной специфікою і тим або іншим чином характеризують носіїв певної етнокультури [42, 26]. Сукупність таки...
