х концептів не утворює концептосфери як нема кого цілісного і структурованого семантичного простору, по займає в ній певну частину - концептуальну область. І, нарешті, до числа концептів відносять лише семантичні освіти, список яких достатньою мірою обмежений [39, 46] і які є ключовими для розуміння національного менталітету як специфічного ставлення до світу його носіїв. Метафізичні концепти (душа, істина, свобода, щастя, любов і пр.) - ментальні сутності високим чи граничної ступеня абстрактності, вони відправляють до В«невидимого світуВ» духовних цінностей, зміст яких може бути поданий лише через символ - знак, що припускає використання свого образного предметного змісту для вираження змісту абстрактного. Ось, очевидно, чому концепти останнього типу відносно легко В«синонимизируютсяВ», утворюючи В«концептуалізувати областьВ» [41, 69], де встановлюються семантичні асоціації між метафізичними смислами і явищами предметного світу, відображеними в слові, де сполучаються духовна і матеріальна культури.
Положення про лінгвокультурной відзначеності концепту призводить до методологічно важливим наслідків: будь лінгвокультурного дослідження, спрямоване на вивчення концептів, по суті зіставно. Еталон порівняння тут або присутній у готівковій формі і зближується з поняттям, В«протоконцептомВ», функціонуючим в науковій парадигмі, і тоді зіставлення носить інтерментальний характер, де зіставляються одиниці наукового та буденної свідомості в Їх мовної реалізації. Або ж цей еталон присутній імпліцитно, і тоді дослідження носить інтерлінгвальний характер, де безпосередньо зіставляються лексичні одиниці одного або кількох мов. p align="justify"> Як видається, узагальнення точок зору на концепт і його визначень в лінгвокультурології дозволяє прийти до наступного висновку: концепт - це одиниця колективного знання/свідомості (відправляє до вищих духовних цінностей), що має мовне вираження і відзначена етнокультурною специфікою . Спільним у цьому визначенні і у визначеннях поняття, уявлення і значення залишається родової ознака - приналежність до області ідеального, видові ж відмінності (форма знання/свідомості - логічна/раціональна, психологічна/образна, мовна) нейтралізуються, а їх місце займають вербалізовані та етнокультурна маркированность . По суті, єдиною причиною існування термінологізації лексеми В«концептВ» є потреба етнокультурної авторизації семантичних одиниць - співвіднесення їх з мовною особистістю, здійснюваної у лінгвокультурологічною дослідженнях. br/>
1.2 Структура концепту
Структуризація концепту, його неоднорідність стали очевидні дослідникам з самого початку когнітивних досліджень. Погляди про основні компоненти концептів висловлювалися різні. Однак розглянувши різні підходи, запропоновані Ю. С. Степановим, С.Г. Воркачевим, Г.Г. Слишкін, В.І. Карасиком і М.В. Нікітіним, відзначається деяка схожість ідей. p align="justify"> Звертає на себе увагу, що бі...
