дають аналоги і асоціації між сформованими концептуальними категоріями, породжуючи більш приватні мовні метафори. Універсальний характер слід розуміти як наявність цього механізму у свідомості будь-якої людини, незалежно від мови, на якому він говорить. p align="justify"> Метафоризація заснована на людській здатності узгоджувати, асоціювати, і таке порівняння відбувається у відповідності з людським масштабом знань і уявлень.
Розглядаючи когнітивну метафору як одну з форм концептуалізації, Є. С. Кубрякова в В«Короткому словнику когнітивних термінівВ», визначає її як В«когнітивний процес, який виражає і формує нові поняття і без якого неможливе одержання нового знання В». За свого джерела когнітивна метафора відповідає здібностям людини вловлювати і створювати подібність між різними індивідами і класами об'єктів [Кубрякова, 1997:53-55]. p> При найбільш загальному підході метафора розглядається як бачення одного об'єкта через інший і в цьому сенсі є одним із способів репрезентації знання в мовній формі. Метафора відноситься не до окремих ізольованим об'єктах, а до складним розумовим просторів (областям чуттєвого досвіду). У процесі пізнання ці складні безпосередні неспостережувані розумові простору співвідносяться через метафори з більш простими або з конкретно спостережуваними розумовими просторами [# "justify"> На феномен метафоричності мислення звертали увагу Д.Вико, Ф. Ніцше, А. Річардс, М. Бірдслі, Х . Ортега-і-Гассет, Е. Маккормак, П. Рікер, Е. Кассірер, М. Блек, М. Еріксон та інші [Арутюнова, Журінская 1990:31]. У 1967 році М.Осборн вказував на те обставина, що людина схильна метафорично асоціювати влада з верхом, а всі небажані символи поміщати внизу просторової осі, що, по суті, відповідає класу орієнтаційних метафор в теорії концептуальної метафори [Osborn, 1967:120]. У розробленій ним же теорії архетіпічних метафор проглядаються витоки сучасної теорії "тілесного розуму". Відносним аналогом концептуальних метафор можна вважати метафоричні кластери, як спосіб опису системності політичних метафор у Д. Джемісон [Jamieson, 1980: 30]. Дж. Джейнс пов'язував еволюцію свідомості зі здатністю до метафоризації і вважав, що, метафора - це спосіб розширення нашого розуміння світу, експансії людської свідомості. Як зазначав Дж. Джейнс, "абстрактні концепти формуються c допомогою конкретних метафор" [Джейнс, 1976:50], але більшість людей не усвідомлює метафоричності багатьох слів - "слова, що позначають абстрактні поняття, як стародавні монети, чиє зображення стерлося від частого використання "[там само]. За Дж. Джейнсу, зрозуміти - означає знайти хорошу метафору, підібрати добре знайомий і пов'язаний з нашими сенсорними відчуттями образ для осмислення невідомого і малозрозумілого. p align="justify"> Усі розглянуті дослідження сприяли становленню когнітивного підходу до метафори, але саме в книзі Дж. Лакофф і М. Джонсона "Metaphors We Live by" була розроблена теорія, яка привнесла системність в о...