n="justify"> антикризове реагування.
В інших випадках найбільш ефективні довгострокові маркетингові стратегії.
Довгострокові маркетингові стратегії
До найбільш ефективним інструментам реалізації довгострокових маркетингових стратегій відноситься, більшою мірою, розвиток громадських зв'язків та прямий маркетинг, меншою - реклама.
Найбільш важливі функції, які виконує довготривала маркетингова програма по зв'язках з громадськістю в Мережі, це:
Забезпечення більш повного контакту з пресою (можливість оперативно і в повному обсязі надавати позитивні новини про діяльність компанії).
Підтримка при репозиціюванні торгової марки. Інтернет в даному випадку представляється одним з найдешевших інструментів. p align="justify"> Підвищення лояльності споживача до марки шляхом залучення його в процес діяльності і розвитку інтернет-проекту, що орієнтується на інтереси споживачів.
Підвищення обізнаності споживачів через висвітлення в мережевих ЗМІ діяльності деякого інтернет-проекту.
Зміцнення довіри споживачів до марки шляхом організації прямого діалогу з представниками компанії, при цьому не тільки про продукт, а й про будь предметах, що цікавлять споживача.
Формування і зміцнення іміджу марки або компанії шляхом спільних акцій з відомими мережевої аудиторії особистостями, проектами.
Формування і розширення постійної аудиторії навколо проекту для використання в інших маркетингових акціях - рекламних, щодо стимулювання збуту, прямого маркетингу.
Формування постійного контакту з журналістами мережевих і традиційних ЗМІ для використання в антикризових PR-акціях.
Використання тривалих маркетингових стратегій вигідно з точки зору поточних витрат. У середньому, вартість річної програми з підтримки традиційно офлайнового бренду в Рунеті може становити менше $ 200 тис. Тому, чим менше бюджет, виділений на просування, тим доцільніше розвиток суспільних зв'язків для завоювання місця в свідомості споживача. br/>
. До інтернету варто прислухатися
Приклад недооцінки інтернету продемонструвала компанія Intel, виводячи марку Pentium на американський ринок. У червні 1994 року фахівці компанії Intel виявили деякий дефект в процесорах Pentium, але прийшли до висновку, що ця помилка навряд чи відіб'ється на більшості користувачів. На початку жовтня якийсь професор Найслі таки знайшов помилку і відправив лист в компанію Intel. Не отримавши роз'яснень від фахівців компанії, професор розіслав відомості про помилку своїм друзям і колегам. Через деякий час інформація потрапила на технічний форум, а потім на сторінки оффлайновій версії Electronic Ehgineering Times. На цю інформацію звернув увагу журн...