роботі, зафіксувати вдалі методи і прийоми, проаналізувати, який зміст навчання доцільно розширити, а яке виключити з навчальної програми.
З боку учня встановлюється, які конкретні результати його навчальної діяльності; що засвоєно міцно, усвідомлено, а що потребує повторенні, поглибленні; які сторони навчальної діяльності сформовані, а які необхідно сформувати.
Виховна функція виражається в розгляді формування позитивних мотивів навчання та готовності до самоконтролю як фактору подолання заниженої самооцінки учнів і тривожності.
Правильно організований контроль і оцінка знімають у школярів страх перед контрольними роботами, знижують рівень тривожності, формують правильні цільові установки, орієнтують на самостійність, активність і самоконтроль. [2, с.54]
Емоційна функція проявляється в тому, що будь-який вид оцінки (включаючи і відмітки) створює певний емоційний фон і викликає відповідну емоційну реакцію учня. Дійсно, оцінка може надихнути, спрямувати на подолання труднощів, надати підтримку, але може і засмутити, записати в розряд "Відстаючих", посилити низьку самооцінку, порушити контакт з дорослими і однолітками. [6, с. 87]
Реалізація цієї найважливішої функції при перевірці результатів навчання полягає в тому, що емоційна реакція вчителя повинна відповідати емоційної реакції школяра (радіти разом з ним, засмучуватися разом з ним) і орієнтувати його на успіх, висловлювати впевненість у тому, що дані результати мот бути змінені на краще. Це положення співвідноситься з одним з головних законів педагогіки початкового навчання - молодший школяр повинен вчитися на успіху. Сіту-ація успіху і емоційного благополуччя - передумови того, що учень спокійно прийме оцінку вчителя, проаналізує разом з ним помилки і намітить шляхи їх усунення.
Інформаційна функція є основою діагнозу планування і прогнозування. Головна її особливість - можливість проаналізувати причини невдалих результатів і намітити конкретні шляхи покращення навчального процесу як з боку ведучого цей процес, так і з боку веденого.
Функція управління дуже важлива для розвитку самоконтролю школяра, його вміння аналізувати і правильно оцінювати свою діяльність, адекватно приймати оцінку педагога. Вчителю функція управління допомагає виявити прогалини і недоліки в організації педагогічного процесу, помилки у своїй діяльності ("що я робив не так ... "," що потрібно зробити, щоб ... ") і здійснити коригування навчально-виховного процесу. [6, с.65]. Таким чином встановлюється зворотній зв'язок між педагогом і навчаються.
1.3. Види контролю
Поточний контроль - найбільш оперативна, динамічна і гнучка перевірка результатів навчання. Зазвичай він супроводжує процесу становлення уміння і навички, тому проводиться на перших етапах навчання, коли ще важко говорити про сформованість умінь і навичок учнів. Його основна мета - аналіз ходу формування знань і вмінь учнів. Це дає вчителю і учню можливість своєчасно відреагувати на недоліки, виявити їх причини та вжити необхідних заходів до усунення; повернутися до ще НЕ засвоєним правилами, операціям і діям. Поточний контроль особливо важливий для вчителя як засіб своєчасної коригування своєї діяльності, внесення змін до планування наступного навчання та попередження неуспішності. [4, С76].
У даний період школяр повинен мати право на помилку, на докладний, спільний з учителем аналіз послідовності навчальних дій. Це визначає педагогічну недоцільність поспішності у застосуванні цифрової оцінки - позначки, караючої за будь-яку помилку, і посилення значення оцінки у вигляді аналітичних суджень, що пояснюють можливі шляхи виправлення помилок. Такий підхід підтримує ситуацію успіху і формує правильне ставлення учня до контролю.
Тематичний контроль полягає в перевірці засвоєння програмного матеріалу з кожної великої темі курсу, а оцінка фік-сірует результат.
Специфіка цього виду контролю:
1) учневі надається додатковий час для підготовки і забезпечується можливість перездати, доїдати матеріал, виправити отриману раніше відмітку;
2) при виставленні остаточної відмітки вчитель не орієнтується на середній бал, а враховує лише підсумкові відмітки по сдаваемой темі, які "скасовують" попередні, більш низькі, що робить контроль більш об'єктивним;
3) можливість отримання більш високої оцінки своїх знань. Уточнення і поглиблення знань стає мотивованим дією учня, відображає його бажання й інтерес до навчання. [5.с.13]
Підсумковий контроль проводиться як оцінка результатів навчання за певний, досить великий проміжок навчального часу - чверть, півріччя, рік. Таким чином, підсумкові контрольні роботи проводяться чотири рази на рік: за I, II, III навчальні чверті і в кінці року. При виставленні перекладних відміток (у наступну чверть, в наступний клас) віддається перевага більш високим.
Наприклад, школяр виконує підсумкову контрольну ро...