здатних передавати подібну інформацію, а також розгляд передачі імпліцитної інформації при перекладі з однієї мови на іншу, визначають актуальність даної проблеми.
Доцільно дати визначення поняттю імпліцитної інформації . Базове поняття імпліцитного змісту розглядається як мовний рівень вираження сенсу. К.А. Долинин і Н.А. Кондрашов дають таке визначення імпліцитної інформації. Імпліцитно інформація являє собою неоднорідну за своїм складом частина сукупної інформації, переданої довільним текстом природної мови, не що є в тексті в явному вигляді, але співіснує з безпосередньо вираженої інформацією, витягується або спроможну бути витягнутої з даного тексту - незалежно від її характеру, актуальності для того чи іншого учасника спілкування і її «запланована» адресантом, а також від того, чи проявляється ця інформація в ізольованому розглянутому тексті або тільки при включенні даного тексту в більш широкий контекст.
Імпліцитні відомості містяться і в так званому вертикальному контексті, під яким розуміється не явно виражена історико-філологічна інформація, що міститься в тексті. Звичайними категоріями вертикального контексту є алюзії, символи, реалії, ідіоматика і цитати. Вертикальний контекст може укладати ту приховану інформацію, яка обумовлена ??самим мовою і не залежить від намірів відправника тексту. Подібне відбувається зі словами-реаліями, фразеологією і різної ідіоматикою.
В.А. Кухаренко називає импликацией «додаткове смислове або емоційний зміст, реалізоване за рахунок нелінійних зв'язків між одиницями тексту», до якого вона відносить додатковий зміст, що об'єднує собою явища від підтексту тексту до імпліцитного змісту висловлення і до змісту імплікаціонал окремих слів. Такий зміст виникає в контексті - від пропозиції до цілого художнього твору. Додаткове невиражене зміст утворюється в основному за рахунок художніх прийомів і способів організації текстового матеріалу: артиклів, порядку слів, вживання слів, що порушують логіку викладу.
К.А. Долинин використовує загальний термін «імпліцитне зміст висловлювання», яке він також називає «підтекстом», для позначення інформації, що не вираженою значеннями мовних одиниць, але витягується з мовного твору. Цей підтекст витягується як з окремого висловлювання, так і з цілого тексту. Е.Н. Старикова розглядає таке широке поняття як «імпліцитно предикация», під якою розуміються припускаються значення слів, а також організація висловлювання або тексту з опущеними логічними зв'язками, на підставі яких можна вивести кілька додаткових висловлювань, що описують додаткові невиражені ознаки даної ситуації.
Під импликацией такі автори як Н.С Власова, К.А. Долинин розуміють будь-які прояви подразумеванія. Під цим розуміється як процес подразумеванія, так і сам мається на увазі сенс висловлювання, який виводиться з його експліцитно сенсу. До імплікації в деяких роботах відносять мовні одиниці, які маються на увазі в комунікації, а також стилістичні прийоми.
У деяких роботах з теорії та практики перекладу висвітлювалися питання передачі в перекладі невираженою інформації тексту оригіналу, яка підлягала висловом формальними засобами в тексті перекладу. Подібні факти схожим чином отримували визначення «імпліцитного сенсу» і «імплікації». У роботах А.Д. Швейцера до імпліцитно змістом відносяться явища семантичн...
