винесенні постанови (ухвали) про призначення комплексної експертизи давати два окремих ув'язнення - судово-психіатричне та судово-психологічне.
Орган, який призначив експертизу, проводить оцінку висновку експерта (комісії експертів), зіставляючи його з іншими матеріалами справи, проводячи комплексний аналіз усіх зібраних у справі доказів. Якщо висновок визнано повним і обгрунтованим, воно буде доказом у справі.
Якщо судово-слідчі органи дійдуть висновку, що експертний висновок є недостатньо ясним або повним, хоча правильність експертних висновків не ставиться під сумнів, то вони можуть викликати експерта-психолога на допит. На допиті експерт-психолог роз'яснює свій висновок (або окремі висновки), не проводячи дослідження.
Якщо експертний висновок визнано недостатньо ясним і повним, хоча і правильність експертних висновків не ставиться під сумнів, і допит експерта не вніс необхідної ясності, може бути призначена додаткова експертиза. Це звичайно випадки, коли потрібно:
рішення нових питань шляхом дослідження вже досліджених основної експертизою об'єктів;
вирішення тих питань, на які не було дано вичерпні відповіді при основній експертизі, із залученням додаткових матеріалів;
заповнення аргументації основної експертизи на основі додаткового дослідження вже досліджених попередньою експертизою об'єктів.
Додаткову експертизу доручають того ж або іншому експерту (експертам).
Висновок судово-психологічної експертизи може бути визнано необгрунтованим або можуть виникнути сумніви в його правильності, у випадках, коли:
по справі встановлені додаткові факти, які по-новому розкривають обставини справи;
висновок грунтується на матеріалах справи, в якому відсутні відомості про особу або кримінальної ситуації;
висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи;
виявлена ??некомпетентність експерта-психолога, що може проявлятися у виході за межі своєї компетенції, застосуванні сумнівних, неапробованих методів або в обгрунтуванні укладення теоретичними концепціями, несумісними з принципами чинного законодавства (психоаналіз, біхевіоризм), і т. п.
У цих випадках може бути призначена повторна експертиза, яка доручається не тому експерту-психологу, який проводив первинну експертизу, а обов'язково іншому експерту (експертам). Послідовно проводяться повторні експертизи можуть іменуватися першою, другою, третьою і т.д.
Висновок
Досліджуючи питання використання спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі України, приходимо до висновку про те, що значимість досягнень психологічної науки в рамках кримінально-процесуальної діяльності очевидна і обумовлюється потребами слідчої та судової практики.
Знання про психологічні особливості і психологічних закономірностях особистості набувають особливої ??значущості при розслідуванні кримінальних справ. Використання спеціальних психологічних знань з одного боку, спрямована на сприяння органам слідства у розкритті злочину (у тих формах, які розглянуті в цій роботі), а з іншого боку, спеціальні психологічні знання повинні використовуватися і для надання необхідної психологіч...