том мають невеликим запасом знань, незрілістю мислення, навчальна мотивація відсутня, таким дітям важко дається навчальна діяльність, тому вони вважають за краще грати, але не в складні сюжетно-рольові ігри з чітко поставленими рамками, які викликають у дітей страх і відкидання. У підсумку, після вступу до школи діти даної групи поводяться як дошкільнята, продовжуючи ігрову діяльність.
У процесі навчання дитина з затримкою психічного розвитку швидко стомлюється, повільно сприймає і переробляє інформацію, яку йому видає учитель. Щоб засвоїти навчальний матеріал, дитині необхідно наочно - практична опора і максимально розгорнута інструкція. У нього слабо виражене словесно - логічне мислення, тому освоєння розумових операцій дається дитині з працею. З чого ми робимо висновок, що програма навчання в звичайній школі недоступна аномальним дітям в силу їх індивідуального розвитку, нерозуміння цілей і мотивів навчальної діяльності, власну неорганізованість та несамостійності як учня, невміння підкорятися правилам дисципліни [12].
Перехід до шкільного періоду супроводжується формуванням довільних форм регуляції пізнавальної та навчальної діяльності - за рахунок розвитку емоційно-вольової сфери та довільної уваги. Саме формування пізнавальної та навчальної діяльності пов'язано з розвитком когнітивних процесів, без чого неможливий перехід на більш високий рівень засвоєння знань, навичок, умінь, а також придбання соціального досвіду і їх актуалізації в діяльності та поведінці. Молодший шкільний вік, по Л.С. Виготському, характеризується своїм головним новотвором - розвитком довільності: «У центрі розвитку в шкільному віці варто перехід від нижчих функцій уваги і пам'яті до вищих функцій довільної уваги і логічної пам'яті». Згідно Л.С. Виготському, «довільність у діяльності будь-якої функції завжди є образна сторона її усвідомлення». [13]
Важливо підкреслити, що мимовільне і довільне увагу слід розглядати як способи регуляції протікання когнітивних процесів. Недостатній розвиток різних видів уваги, його властивостей незмінно супроводжується зниженням успішності засвоєння знань, недостатнім рівнем розвитку пам'яті, сприйняття, мислення.
Все сказане чітко проявляється при вивченні дітей з аномаліями розвитку і, зокрема, школярів із затримкою психічного розвитку, у яких сповільнено дозрівання механізмів довільної регуляції пізнавальної діяльності.
Паралельно з орієнтовно - дослідницької діяльністю виявляються недоліки і в тактильно-руховому сприйнятті дитини із затримкою психічного розвитку. Завдяки тактильному досвіду дитина отримує відомості про властивості предмета: температура, фактура матеріалу, форма, величина, властивості поверхні. Процес упізнання предмет на дотик у таких дітей утруднений, так як вони не сприймають у повному обсязі преподносимое їм інформацію навчального матеріалу. Багато чого сприймається ними неправильно.
Недоліки в розвитку пам'яті спостерігаються у всіх дітей із затримкою психічного розвитку. Це стосується всіх видів пам'яті: довільної і мимовільної, короткочасною і довготривалою. Даний факт істотно позначається на успішності, так як діти погано запам'ятовують як наочний, так і (особливо) словесний навчальний матеріал. При правильному підході до навчання діти із затримкою психічного розвитку опановують логічними способами запам'ятовування, освоюють деякі...