y"> Слід висновок, що мої спостереження і припущення були не марними - слід провести з цією дитиною корекційно-розвивальну роботу, підключити батьків - пояснити, як можна виправити ситуацію, що склалася.
Агресивність як властивість особистості дитини або дорослого слід відрізняти від доброякісної агресії, що виникає в ситуації небезпеки і зникаючої, коли людині ніщо не загрожує. Така ситуативна агресія має зовсім нормальний захисний характер, і навряд чи варто коригувати її поведінці дитини. У цьому випадку має сенс просто навчити його адекватним і прийнятим у суспільстві способам прояву агресивних почуттів. Говорячи ж про істинну ( злоякісної ) агресивності, як в даному випадку з Васею, ми маємо на увазі стійкі властивості особистості, які виражаються в підвищеної готовності до агресії і тривожності - як показали тести.
У дітей середнього шкільного віку і підлітків агресивність може проявлятися наступним чином:
часто загрожують іншим людям (словами, жестами, поглядом);
періодично виступають ініціаторами бійок (можуть використовувати ранящие предмети);
не відчувають співчуття, проявляють жорстокість до людей і тварин, навмисно можуть зробити їм боляче (словом або фізично);
нерозбірливі в засобах досягнення своїх цілей (наприклад, можуть застосовувати в якості помсти злодійство, псування особистих речей кривдника і т. п.);
не рахуються з думкою батьків, їх заборонами й обмеженнями (аж до втечі з дому);
мають труднощі у відносинах з вчителями, відкрито конфліктують або прогулюють уроки.
Завдання 4
шкільний психолог діти тривожність
Розвиваюча і психокорекційна робота - активний вплив практичного психолога на процес формування особистості дитини. Для здійснення розвиваючої та психокорекційної роботи практичний психолог розробляє і здійснює:
програми, спрямовані на формування особистості з урахуванням завдань розвитку дитини на кожному віковому етапі;
- програми корекції, спрямовані на усунення відхилень у психічному розвитку;
програми психологічної допомоги дітям і підліткам, які опинилися в екстремальних і критичних життєвих ситуаціях.
Програми розвиваючої та психокорекційної роботи включають психологічну і педагогічну частини. Психологічна частина планується здійснюється психологом. Педагогічна частина розробляється психологом спільно з педагогом, батьками або особами, що їх замінюють.
Розвиваюча і корекційна робота може проводитися в процесі спеціальної роботи практичного психолога з окремими дітьми, з групами дітей, у руслі виховних заходів, за участю батьків, осіб, які їх замінюють, інших родичів дитини.
Психолого-педагогічна корекція здійснюється в тих випадках, коли відхилення та порушення не є наслідком органічного ураження - центральної нервової системи або психічного захворювання.
1. Психолог в коррекционном (розвиваючому) процесі завжди прагнув надати допомогу дітям, будь то прояв страхів, тривожності, агресивності або завищеної самооцінки. Початковим етапом в роботі з проблемними дітьми вважається комплексна медико-психолого-педагогічна діагностика дитини і вивчення соціальної ситуації його розвитку.
. Визначте доцільність видів і форм корекції - всі програми, описані трохи вище педагогом здійснювалися чітко відповідно до інструкцій і графіком.
Три області, які потребують системному підході при організації корекційно-педагогічної підтримки, що надається проблемному дитині та членам його сім'ї здійснювалися планомірно:
- характер взаємодії дорослого і дитини;
предметно-розвиваюче середовище;
організація систематичної і комплексної корекційно-педагогічної роботи з дитиною в середовищі його однолітків.
. Хочеться відзначити професіоналізм мого педагога, хочу представити одну з програм та рекомендації, які дуже мені допомогли в роботі. Проаналізувавши її, я виділила цілі та завдання в роботі з важкими дітьми та підлітками.
Мета: психолого-педагогічної корекційної роботи з важким школярем - це надання йому допомоги в становленні полноц?? нного члена суспільства, в реалізації його індивідуального потенціалу.
Головне завдання корекційної роботи з важкою дитиною - це його соціальне самовизначення, яке залежить від організації двох умов:
Забезпечення включеності важкої дитини в реальні соціальні відносини.
Самореалізація дітей у процесі соціальної взаємодії, тобто надання можливості важких підл...