ктивності його діяльності. Надалі це є чинником, що сприяє емансипації само- оцінки підлітка.
Асиметричний стиль спілкування у сім'ї передбачає ог- раничения участі дитини у підготовці та прийнятті рішень, що веде в подальшому до формування у нього несприятливих ного самоставлення і образу Я.
Отже, вплив сім'ї і батьківського ставлення на формування самооцінки підлітків має не меншу значи- мість, ніж у більш молодших вікових групах. При цьому не- обхідно зазначити, що формування самовідносини подро- стка визначається не стільки реальною батьківської оцінкою і ставленням, скільки тим, як підліток суб'єктивно відображає і переживає батьківське ставлення і своє місце в сім'ї, тобто очікуваної оцінкою. (7, 118).
1.2.3 Особистісну самовизначення в підлітковому віці
Самовизначення в підлітковому віці.
Ставлення до самовизначення починає проявлятися вже в молодшому підлітковому віці, формується і включається до Я-концепцію межі підліткового та юнацького віку.
Співвідношення різних видів самовизначення у вре- менном контексті розглядає Р.М.Гінзбург. У відповідної з його моделлю розвитку самовизначення особистісне самовизначення задає особистості значиму орієнтацію на досягнення певного рівня в системі соціальних відносин, т. Е. Задає соціальне самовизначення. На основі соціального самовизначення виробляються вимоги до конкретної професійної області, здійснюється про- професійне самовизначення. (1, 89).
«Самовизначення підлітків являє собою аффек- тивний центр їх життєвої ситуації», - так характеризує особливість цього вікового періоду Л.И.Божович, найбільш глибоко і повно що розглянула проблему са- ділення підлітків.
У Я-концепцію підлітка самовизначення входить як єдина смислова система узагальнених уявлень про світ і самому собі, що формує внутрішні позиції дорослої людини. Ці внутрішні позиції складаються з того, як підліток на основі свого попереднього досвіду, своїх можли- востей, своїх раніше виниклих потреб ставиться до того, яке положення він займає в житті в даний час і яке положення він хоче займати. Таким чином, ця внут- ренняя позиція, складова новоутворення Я-концепції підлітка, обумовлює його ставлення до дійсності, оточуючим, самому собі і моделює його майбутнє місце в суспільстві у вигляді життєвого плану або життєвої програми. (7, 122).
З погляду А.С.Виготского, життєвий план існує лише тоді, коли молодою людиною поряд з майбутніми целямі- ми плануються і способи їх досягнення, виробляється оцен- ка власних суб'єктивних і об'єктивних ресурсів. Підліток суб'єктивний, тому життєві плани його являють -ся переважно ідеалістичними і забезпечує їх форму- вання частіше ідеальна Я-концепція. Поясненням цього феномену може служити наступна теорія Гінзбурга М.Р .: у складі життєвого плану людини име- ється два типи цілого кінцеві (ідеальні) і допоміжні (реальні, конкретні). Кінцеві цілі являють собою ідеали, що розуміються як цінності, ці нелі стабільні. Реаль- ні мети характеризуються конкретністю і досяжністю, вони можуть змінюватися в залежності від успіхів і невдач.
Для сучасних старшокласників характерні размиш- лення про майбутнє і досить оптимістичні плани, одна- ко багато з них усвідомлюють те, що реальне майбутнє - це не майбутнє взагалі, але майбутнє певним чином построен- ного сьогодення і що насичення майбутнього цілями є лише передумова для насичення справжнього відповідною практикою. Отже, найбільша трудність для старше- класників полягає в поєднанні того, що називається ближньої і дальньої перспективою, перша з яких охвати- кість безпосередньо сьогоднішню і завтрашню діяль- ність і цілі, а друга - довгострокові життєві плани.
Цілі, які визначають старші підлітки, найчастіше нс перевірені їхніми реальними можливостями, тому оказ- ваются ілюзорними. (7, 123).
1.2.4 Самосвідомість в підлітковому віці
Підлітковий егоцентризм.
Я-образ у свідомості підлітків висвічується увагою дру- гих, «уявної аудиторії», причому йому здається, що ці інші його постійно критично оцінюють. Цим об'ясняет- ся поведінку підлітка, що реагує на увагу «вообра- вантажують аудиторії» агресією або сором'язливістю.
Образ Я підлітка оформлений його почуттями, а самооцінка фіксована на своїй унікальності, включаючи такі емоційно значимі характеристики, як любов, ненависть, чув- ственность і жорсткість. (5, 264).
Аутопредставленіе про себе народжує особистий міф підлітка - історію, яку він розповідає собі про себе ж самому, але яка не є правдою. На думку Д.Елкінда, «особистий міф становить компонент егоцентризму в підлітковому віці». З поглядами Д. Елкіндом узгоджується думка Р.Енрайт про те,...