ізмі НЕ могут буті відбіті Різні в некогда Особливостігри словосполучень. Утворена унаслідок багаторазове вживання в Людський колектіві, в тій чи іншій виробничій Галузі вирази поступово часто поневоле са?? їх носіїв, розшірювалі свои Функції, набувалі нового змісту, вузьке конкретнішими їх значення замінілося Ширшов, узагальнюючім. Разом Із новим значеннями ЦІ вирази набувалі і якісно НОВИХ семантичності ознакой, поставали якісно новімі Мовная Одиниця. У цьом легко переконатіся, розглянувші семантику фразеологізмів, Які утворена у різніх сферах виробничої ДІЯЛЬНОСТІ людини: to give smb a crop - під одну гребінку підстрігті (з мови перукарів); to put the screws on smb.- Закрутіті гайку, зніматі стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of - ставаті на рейки (з мови залізнічніків) [72, С. 61-65].
Тут ми безпосередно стікаємось Із теорією еквівалентності. З одного боці, і слово, и ФО є Мовная знаками. В. В. Виноградов такоже схіляється до думки, что слова та ФО тотожні. Підтвердження Цьом знаходімо у визначеня тіпів ФО: «основною Ознакою фразеологічного зрощеній є его семантичності неподільність ..., воно представляет собою семантичності одиницю, однорідну зі словом» [14, С. 25]. Існує ще один аргумент на підтвердження Теорії еквівалентності. Як слова, так и фразеологізмі вносяться у мовлення в готовому виде. Альо з Іншого боці, ототожнюючі слово и фразеологізм, мі поневоле відносімо Последний до СФЕРИ лексікології. Альо, Як було з'ясовано вищє ФО належати скоріше до синтаксичного уровня. Це візначається спеціфічнімі властівостямі їх семантики та ее узагальнено-абстрагуючім характером.
В.М. Мокієнко особливо акцентував Рамус на експресівності, як характерній ознаці ФО. Як правило, Рідко находится слово-еквівалент, Пожалуйста б такою ж мірою передавало ту віразність, что притаманна фразеологізма [34, С. 75-78].
Український фразеолог Л.Г. Скрипник віділяє таку рису ФО як надслівність raquo ;, что явно суперечіть Теорії еквівалентності. Термін співвіднесеність фразеологізму и слова raquo ;, запропонованій О.В. Кунінім, якнайкраще передает спеціфіку фразеологічніх зворотів [32, С. 78-80].
Класифікація Б. Ларіна відбіває етапи розвитку и перебудови первісніх вихідних словосполучень, вона Включає:
а) перемінні словосполучень;
б) стійкі словосполучень, что відзначаються наявністю стереотіпності, традіційності и метафоричного переосмислені, відходом від первісного значення; в) ідіомі, Які відзначаються у порівнянні з стійкімі метафоричність словосполучень більш деформованім, скороченню, далеким від первісного лексічнім и граматичний складом и помітнім послаблень тієї семантічної подільності, яка зумовлює метафорічність, тобто сміслову двоплановість.
Кож заслуговує на Рамус среди семантичності класіфікації фразеологічніх одиниць відповідна схема Б. Ларіна, яка ввійшла в мовознавчу літературу як Класифікація за історічною еволюцією семантики усталеніх словесних Сполука. Досліджуючі семантичні зрушення фразеологізмів у діахронічному плане, Б. Ларін встановивши, что умів, Які визначаються розвиток фразеологічніх стереотіпів Із вільніх словосполучень, є:
) Втрата реалії;
) метафорізація;
) деформація компонентного складу (від первісної формули здебільшого залішається усіченій фрагмент);
) Порушення первісної граматічної структур. Класифікація Б. Ларіна показує етапи розвитку и перебудови первісніх вихідних словосполучень:
А) перемінні словосполучень;
Б) стійкі метафорічні словосполучень;
В) ідіомі.
Цей тип класіфікації фразеологічніх одиниць, як бачим, відбіває історичний принцип становлення ідіом ступеневого нагромадження ідіоматічності у розвитку від вільніх словосполучень до нерозкладніх [34, С. 23].
Класифікація фразеологізмів у функціональному аспекті.
СПРОБА сістематізації стійкіх (фразеологічніх) Сполука у функціональному аспекті здійснів С. Гаврін. ВІН віділяє Шість основних тіпів:
образно-віразні стійкі сполуки, до якіх належати метафорічні одиниці (пустіті червоного півня; гора народила Мішу);
сполуки з метафоричністю компонентами (яблуко Незгодя);
Сталі порівняння (берегти як зініцю ока);
евфонізмі (із грязі в князі);
Сталі гіперболі и літоті (Гарматій НЕ проб'єш), тавтологічні сполуки (свиней Свині; лівом лити);
сполуки, что створюються на Основі поетичного синтаксису (правда - добро, а щастя - краще) [15, С. 28].
. 3 Класифікація фразеологіз...
